Шановні співгромадяни!

об’єднати зусилля для збереження унікального об’єкта, що внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення – урочища Бузький Ґард на Південному Бузі. Найближчим часом НАЕК «Енергоатом» планує розпочати добудову Ташлицької ГАЕС, що входить до складу Південноукраїнського енергокомплексу разом з ПАЕС. Проект добудови передбачає підняття рівня Олександрівського водосховища, (водами якого вже затоплено частину унікальних територій) на 4,5 м до відмітки +20,7 м. Внаслідок цього станеться повне затоплення Бузького Ґарду і остаточна втрата безцінних історичних та природних пам’яток Українського народу.

 

Просимо підписати Звернення до влади з вимогою відмовитися від цього руйнівного проекту.
Для підпису скористайтесь гугл-формою

Президенту України Володимиру Зеленському
Депутатам Верховної Ради України
Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю
Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України Роману Абрамовському
Міністру культури та інформаційної політики України Олександру Ткаченку
Голові Представництва ЄС в Україні Матті Маасікусу

Вельмишановні панове!

Переконані в тому, що для вас, високих представників влади, так само як і для нас, рядових громадян, справа збереження культурної та природної спадщини нашої держави входить до важливих пріоритетів на шляху будівництва цивілізованої країни. Перш за все через особисті переконання, але також і тому, що Україна підписала Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.

Це означає, що не може бути причин відмовитися від збереження культурної та природної спадщини заради якихось інших цілей, зокрема економічних. Однак, наступні дії державних підприємств свідчать про прямо протилежну позицію: зараз планується реалізація урядових рішень, які  відкриють шлях знищенню культурної та природної спадщини національного значення заради сумнівних економічних інтересів.

Мова про Бузький Ґард –– унікальну природну та культурну пам’ятку українського народу, якій загрожує повне знищення через затоплення водами Олександрівського водосховища внаслідок реалізації проекту добудови Ташлицької ГАЕС як частини Південноукраїнського енергокомплексу.

Бузький Ґард – заповідне урочище на Південному Бузі, в районі сучасного м. Южноукраїнськ, де поєдналися краса української землі та історія української державності. Саме тут Південний Буг, тече крізь стрімкі скелі та утворює низку порогів неймовірної краси. На цих скелястих островах у XVI-XVII століттях були сформовані козацькі поселення, що стали центром найбільшої за площею адміністративно-територіальної одиниці козацької держави та залишаються єдиними збереженими автентичними ландшафтами з тих часів. Літописний Бог (так називали козаки Південний Буг) шанувався серед запорожців як друга за значенням річка після Дніпра, а на території Бузького Ґарду розміщувалось одне з найважливіших поселень козацької доби – адміністративний центр Буго-Ґардової паланки, найбільшої за розмірами серед восьми територіальних одиниць Війська Запорозького. Першим паланковим отаманом тут був князь Дмитро Вишневецький – легендарний Байда. Тепер ця територія є пам’яткою культури національного значення за № 140001-Н «Історичний ландшафт центру Буго-Ґардової  паланки Війська Запорізького». Крім того, Бузький Ґард надзвичайно багатий на археологічні пам’ятки інших епох, що сягають у глибину тисячоліть.

Бузький Ґард – серце Гранітно-степового Побужжя, одного із семи природних чудес України.  Він є частиною європейської Смарагдової мережі, яка об’єднує особливо цінні природні європейські території. З набуттям незалежності України для збереження цієї унікальної території був створений Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-Степове Побужжя», а згодом Національний природний парк «Бузький Ґард», до заповідної зони якого тепер входить урочище Бузький Ґард. Дивовижна геологічна історія території обумовила значну кількість унікальних об’єктів живої природи – реліктів та ендеміків. Тут було виявлено значну кількість видів рослин і тварин середземноморських та гірсько-альпійських за походженням, виявлено 86 представників флори і фауни, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.

Проте ні дивовижна природна цінність, ні виняткове історичне значення не гарантують збереження цієї унікальної та надзвичайно важливої для України території. Причина тому – Південноукраїнський енергокомплекс, а саме Ташлицька ГАЕС. Для цілей цього проекту радянських часів безпосередньо в руслі Південного Бугу створено Олександрівське водосховище, водами якого вже затоплено частину унікальних територій, а зараз ще частину планується затопити теперішнім проектом підняття рівня до відмітки +20,7 м.

Наразі ініційований НАЕК «Енергоатом» проект добудови Ташлицької ГАЕС, який передбачає затоплення Бузького Ґарду, проходить оцінку впливу на довкілля, що здійснює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. У разі позитивного висновку Міндовкілля наступним кроком може стати прийняття Указу Президента про зміну меж Національного природного парку «Бузький Ґард» для вилучення цих унікальних територій з-під охорони держави. Крім того, проект поданий на розгляд до Європейського Інвестиційного Банку на отримання фінансування.

Відтак, ми закликаємо:

Президента України Володимира Зеленського – не підписувати жодних документів про зміну меж Національного природного парку «Бузький Ґард» та взяти під особистий контроль справу збереження даної території.

Народних депутатів та профільні комітети Верховної Ради – розглянути питання захисту Бузького Ґарду від затоплення.

Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського, Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка та інших членів Кабінету міністрів – прийняти урядове рішення про відмову від проекту підняття рівня Олександрівського водосховища для цілей добудови Ташлицької ГАЕС для того, щоб зберегти Бузький Ґард.

Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського – не надавати позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля проекту підйому рівня Олександрівського водосховища.

Голову Представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса – запобігти можливому фінансуванню європейськими банками реалізації проекту підняття рівня Олександрівського водосховища для цілей добудови Ташлицької ГАЕС.

Сподіваємося на спільні зусилля для збереження й передачі майбутнім поколінням культурної та природної спадщини нашої країни.

  • Леонід Руденко, академік НАН України, голова Національного комітету географів України
  • Яків Дідух, академік НАН України, віце-президент Українського ботанічного товариства
  • Микола Жулинський, академік НАН України,  академік-секретар Відділення літератури, мови, та мистецтвознавства, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
  • Дмитро Дубина, доктор біологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту ботаніки НАН України
  • Йосип Зісельс, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, учасник Ініціативної групи “Першого грудня”
  • Михайло Іллєнко, кінорежисер, лауреат Державної премії імені Олександра Довженка, академік Національної академії мистецтв України
  • Василь Перевальський, народний художник України,  академік Національної академії мистецтв України
  • Петро Гончар, Генеральний директор Музею Івана Гончара
  • Брати Капранови, письменники, видавці
  • Микола Томенко, громадський діяч, ініціатор та засновник проекту 7 чудес України
  • Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів України (2016-2019)
  • Іван Заєць, Міністр екології та природних ресурсів України (2000-2001), депутат Верховної Ради України І-IV, VI скликань.
  • Павло Мовчан, голова громадської організації “Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка”, депутат Верховної Ради України багатьох скликань
  • Георгій Філіпчук, академік НАПН України, Міністр охорони навколишнього природного середовища (2007-2010), депутат Верховної Ради України ІІ, ІІІ, VІ скликань, перший заступник голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка
  • Тетяна Гардашук, доктор філософських наук, завідувачка відділом логіки та методології науки Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України
  • Катерина Деревська, доктор геологічних наук, професор кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”
  • Сергій Ісаєв, доктор хімічних наук, професор кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”
  • Козак Олена, кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”
  • Олег Бондаренко, доктор біологічних наук, керівник проєктного офісу Національного авіаційного університету
  • Євген Хлобистов, доктор економічних наук, професор кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”
  • Ірина Вишенська, керівник Центру досліджень екосистем, Національний університет “Києво-Могилянська академія
  • Валерій Михайленко, кандидат хімічних наук, доцент кафедри фізичної географії та геоекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Юлія Спінова, старший викладач кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”
  • Руслан Гаврилюк, голова Національного екологічного центру України
  • Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги
  • Тамара Малькова, директор МБО ІЦ “Зелене досьє”
  • Олена Кравченко, директор МБО “Екологія – Право – Людина”
  • Олександр Степаненко, виконавчий директор ГО “Екологічно-гуманітарне об’єднання “Зелений Світ”, член Правління Української Гельсінської спілки з прав людини
  • Рита Довгань, журналістка-шістдесятниця, волонтерка, авторка книги ”Шпитальні нотатки”
  • Олена Лодзинська, завідувач Музею шістдесятництва

Більше інформації про пробему збереження Бузького Ґарду дивіться на сторінці Збережемо Бузький Ґард.

One Response

  1. Ксения

    Прямо зараз, до 20 травня 2021 року, ви, як і кожен українець, можете вплинути на ситуацію висловивши свій протест проти затоплення Бузького Ґарду надіславши лист ( зразок додається ) на адресу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Зарегулювання Південного Бугу на сьогодні вже перевищило допустимі норми. Річка є найбільш зарегульованою серед великих річок України. Сумарний об’єм штучних водойм в його басейні становить близько 1,5 куб.км, що істотно перевищує об’єм стоку Південного Бугу в маловодні роки, яких дедалі стає більше. Відповідно до Водного кодексу України, за таких обставин площі водосховищ не тільки не можна збільшувати, а необхідно зменшувати, щоб покращити протічність річки.