Григорчук-Войтко, Наталія Володимирівна. Дорога до Перемоги: [поезії] / Н. В. Григорчук-Войтко. – Чернівці : Технодрук, 2023. – 72 с.
У Чернівцях, у видавництві «Технодрук» вийшла чергова збірка поезій Наталії Григорчук-Войтко – «Дорога до ПЕРЕМОГИ». Вірші, які ввійшли до невеличкої книжечки надзвичайно пронизують і передають сьогодення нашої країни, передають переживання українського народу, адже це невимовна біль кожної людської долі.
Авторкою передумови цього літературного видання виступила начальник Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великокучурівської сільської ради Чернівецької області – Людмила Настасійчук.
Дизайнер обкладинки – Віктор Безпальченко, працівник обласної книгозбірні імені Михайла Івасюка, створив своєрідне «обличчя» трьох солдатів-ангелів, які крок за кроком наближають ту омріяну ПЕРЕМОГУ, рухаючись тільки вперед.
Українська нація – незламна! Її прагнення до вільного і мирного життя палають у серцях вірою у ПЕРЕМОГУ.
У збірку входять вірші-присвяти славним і безстрашним ВОЇНАМ-ЗАХИСНИКАМ, які з великою мужністю стали на захист нашої України. Глибокопроникливі рядки авторка передає своєму читачу, малює думки про неминучу ПЕРЕМОГУ над зловісним і прадавнім ворогом. Подвиг українського народу, без сумніву, буде вписаний в українській та світовій історіографії.
Читаючи вірші буковинської поетки неодноразово задумаєшся над плином часу, а час – це все: мрії, надії, сподівання, мирне життя, здоров’я рідних людей, усмішка батьків, ніжний дотик коханих… Тому, сьогодні, як ніколи, нашим воїнам потрібна словесна підтримка, адже ми маємо вірити в ПЕРЕМОГУ так, як вірять вони. Тож, нехай це римоване слово підтримає наших ВОЇНІВ, а вони якнайшвидше приведуть нас до ПЕРЕМОГИ!
Останній розділ цієї книжечки – вірші-присвяти воїнам, які, на жаль, покинули цей світ захищаючи свою рідну землю та незламну Україну. Світла пам’ять кожному із наших полеглих захисників, котрі з вірою і відданістю боронили рідну землю і стали Ангелами-Хранителями для своїх рідних, близьких і своєї Батьківщини.
Поезія – це також зброя, і слово завжди було попереду! Вірмо у нашу ПЕРЕМОГУ! Адже у нас є одна дорога – дорога до ПЕРЕМОГИ!
Наші мрії забрала війна…
Затоптала дитинство крилате.
Спопелила навіки вона,
Рідну стежку до мами і тата.
Там розкидані міни тепер,
Там лиш вітер тривогою свище.
І руїни будинків-химер,
Перетворені на попелище…
PS* Наталія Григорчук-Войтко — наша сучасниця, як український педагог, філолог за освітою, чітко вписується в наш час. Вона вміло пише як про природу, любов до рідного села, так і про трагедію українського народу, особливо в непростий для нас час та України.
Народилася поетка 20 березня 1981 року в селі Снячів, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Авторка книг:«Ступаю тихо на траву» (2008), «Мелодія серця» (2009), «Любові вічний дар» (2019),«Люблю як вперше» (2020),«Ранок і сонце» (2022), а також віршів серії листівок-присвят Героям Буковини «РЕЧНИКИ ХОРОБРОСТІ» в межах проєкту Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України «Слово – у гарячих лавах української нації».
ВІКТОР БЕЗПАЛЬЧЕНКО