Відомо, що перші марки нашої держави на філателістичній мапі світу з’явилися 1 березня 1992 року і були присвячені видатним подіям, а саме: п’ятисотій річниці українського козацтва та сторіччю першопоселення українців у Канаді.
Автор цих марок – заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри живопису Української академії мистецтв Олександр Івахненко.
Варто нагадати пікантну історію з їх попередницею, яка могла б стати першою сучасною маркою незалежної України, але, на превеликий жаль, нею не стала… А було це так. Ще у 1990 році О.Івахненко брав участь у конкурсі по створенню художньої марки „Декларація про державний суверенітет України”. І коли, врешті-решт, ним створені три ескізи цих марок, було розглянуто у Міністерстві зв’язку та у Верховній Раді України, зупинились на єдиному варіанті з підписом внизу марки „Пошта УРСР”. Та, не дивлячись на те, що Україна була членом ВПС (Всесвітнього поштового союзу) й мала право на випуск власних марок, „старший брат” і тут виявив свої амбіції та імперські принципи і змінив абревіатуру УРСР на СССР. „Ніззя – вот і всьо…”
.
.
Саме тому ця унікальна марка, яка з’явилася на світ, не може вважатися першою в сучасній Україні.
Коротенький опис двох перших марок нашої Батьківщини має такий вигляд.
„500 років українського козацтва” – перша марка, яка виготовлена на крейдовому папері з поштовою оплатою 15 коп. На марці зображено засновника Запорізької Січі – гетьмана Дмитра Вишневецького (Байду) з двома козаками-побратимами. Вгорі – герб Запорізької Січі.
„100-річчя першопоселення українців у Канаді” – друга марка, яка виготовлена теж на крейдовому папері. На ній зображено двох молодих емігрантів (чоловіка та жінку) на тлі прикарпатського пейзажу. Вгорі – герб Канади та стилізоване зображення будинків українських переселенців у Канаді.
Тираж цих марок по 2,5 млн. примірників.
Любителям філателії, а можливо і не тільки їм, цікаво знати, що на марках фігурує дата 1991 рік, а не 1992 рік, коли вони фактично „вийшли в люди”. Це тому, що московська друкарня Держзнаку (і тут кляті москалі) мала надрукувати їх не пізніше листопада 1991 року, але не надрукувала із невідомих для нас причин…
Ось чому ці марки були надруковані лише на початку 1992 року Канадською фірмою банкнотів.
Чарівний світ філателії перенесе вас у незбагненну ще досі культуру Трипілля, таємничих гунів чи скіфів та наших славетних земляків Леся Курбаса і гетьмана П.Сагайдачного, у часи від славетних українських жінок, великої княгині київської Ольги, Насті Лісовської з Рогатина та до головнокомандувача УПА генерала Романа Шухевича, від князя волинського, короля Данила Галицького до провідника Степана Бандери; від мистецьких й архітектурних пам’яток глибокої старовини Києво-Печерської Лаври, заснованої ХІ сторіччя та створеної завдяки щедрості українських князів і гетьманів до величної будівлі Собору св.Юра у Львові, збудованого 1744р. в стилі доби рококо, найкращої будови в цілій східній Європі. Це символічні дороговкази українського народу вже на світанку його історичного існування. Адже зображення цих святинь на українських марках дає можливість мільйонам в Україні збагнути християнську ідею, що об’єднує наш нарід на всіх його землях і пов’язує його з іншими християнськими народами.
Від величного Києва за часів князя Ярослава Мудрого та до трагічно вбитого у сучасній Україні визначного борця за її незалежність В’ячеслава Чорновола – змушує нас ще глибше осмислити минуле і сьогодення гордий погляд Героя України, який тепер уже з марки заглядає у наші серця.
Дякуємо Богові та пам’ятаємо, що лише за наявності власної держави існує реальна можливість повернути Україні із зрусифікованого забуття славетні імена нації. Лише за останні 18 літ на філателістичному парнасі відроджено такі славетні імена: патріарх кардинал Йосиф Каберницький-Сліпий, давньоруський лікар Агапіт, Ілля Рєпін, історик, поет Павло Шафарик, визначний вчений Іван Пулюй, перший президент України Михайло Грушевський, родина Симиренків, вчені і практики садівництва, композитор Віктор Косенко, митрополит Петро Могила, вчений-винахідник Олександр Шаргей, архітектор Василь Кричевський, мореплавець Юрій Лисянський, королева Анна Ярославна, визначний вчений механік Степан Тимошенко, видатний авіаконструктор Ігор Сікорський, композитор Володимир Івасюк, визначний український державний діяч Симон Петлюра.
А хіба не гідна подиву дивовижна київська шляхтянка Гулевичівна, яка 1615 року офірувала маєток із садибною ділянкою в Києві для організації монастиря і школи. Згодом ця школа переросла в Києво-Могилянську академію.
.
.
Дивовижна ми нація українці. Те, що є очевидним і зрозумілим для пересічного австралійця чи навіть африканця, кожному українцеві необхідно не лише глибоко переосмислити, а й об’єктивно засвоїти, заповнивши таким чином столітній інформаційний вакуум щодо історичного минулого України та її славетних імен.
Люди різні за віком та фахом зможуть знайти для свого серця близьку тему, яка яскраво віддзеркалює стан душі та менталітет українця від днів минулих, глибоко символічної культури Кукутені до космосу, від козацької теми до локомотивобудування та літакобудування, від теми Червоної книги до духовних скарбів України – храмів в державі та за кордоном, від гербів міст України до сьогодення…
Словом, на шляху до удосконалення меж немає…
.
.
Самбірська молодь має широкі можливості для розвитку своїх інтелектуальних здобутків та духовних скарбів, коли зуміє серцем доторкнутися до чарівних стежинок української філателії.
Сподіваюся, що для авторитетних місцевих філателістів буде цікаво встановити автора оригінальної марки, на якій надруковано польськими літерами «Самбірський стрілецький союз». До речі, ця унікальна марка зберігається у приватній колекції Віктора Гавриліва зі Стрілкович.
Вірю, надіюсь та сподіваюсь, що відомі на Львівщині філателісти, зокрема наші земляки, Михайло та Остап Хорти, Ігор Теплий, Іван Дрозд, Віктор Гаврилів, Левко Грозовський та багато інших зможуть поділитися своїм неоціненним досвідом та знаннями із зовсім юними початківцями.
.
.
Вперше до 777-ої річниці нашого древнього Самбора, який ще в 1390 році отримав Магдебурзьке право, «Укрпоштою» випущено унікальну поштову марку. На марці у аркуші зображено історичну ратушу у різні пори року, вид на місто з висоти пташиного лету, площу ринок у вечірньому світлі, будинок колишньої міської скарбниці, а посередині герб міста.
.
.
Головною поштою України 2018 року вперше за роки незалежної України випущено конверт, присвячений теж
777-ій річниці народження нашого найдорожчого серцю клаптика України…
Ігор Сисін
17 березня 2009 року
7 вересня 2018 року