До Чорткова з Португалії привезли Фігуру Матері Божої Фатімської. 1917 року вона шість разів з’являлася у місті Фатіма трьом пастушкам — Люсії, Жасінті та Франціску. Побачити святиню і помолитись можна протягом дня у костелі св.Станіслава у Чорткові.
Згідно розповідей священнослужителів, під час останнього об’явлення Богородиця сказала: «Я — Мати Вервиці» (або «Пані Вервиці»). 1930 року Католицька Церква офіційно визнала події у Фатімі як диво й одкровення, яке не суперечить доктрині.
Люсія описала Божу Матір наступним чином:
« Це була Пані в білій одежі, яскравіша від сонця. Вона випромінювала світло, ясніше та сильніше від сяйва кришталевого келиха, повного кришталево чистої води, крізь який пробивається проміння палаючого сонця. На вигляд їй було 15 — 18 років. ЇЇ обличчя було настільки гарне, що важко описати чи порівняти. Вираз обличчя — ані сумний, ані веселий; серйозний, з виразом помірного докору. Руки, складені на грудях при молитві, були спрямовані догори. Одяг був наче зітканим зі світла. Туніка була біла, пов’язана біля шиї золотим ланцюжком. Мантія — також біла, обведена золотом; вона покривала голову Богородиці й спускалася до п’ят, ледве торкаючись дубового листя. Ні волосся, ні вух не було видно. Яскраве світло так опромінювало її лице, що його неможливо було довго споглядати. З рук Діви Марії звисала вервиця. Зернятка були перлинами, а на кінці — срібний хрестик».
