Історія будь-якого конкурсу – це історія його учасників, лавреатів і переможців. Це творчі долі тих мистецьких особистостей, чиї імена він відкрив для широкої публіки. Це також своєрідний книголітопис – твори, що побачили світ завдяки своїй участі у літературному змаганні, тексти, що не змогли залишитися непоміченими фаховим журі, відтак були рекомендовані до публікації. П’ятирічний ювілей конкурсу рукописів прози на кращу книгу року «Крилатий Лев» – подія важлива: як для Львова, у якому народився й ріс цей літературний проєкт, так і для всієї України. Позаяк географія учасників доволі масштабна, це дає підстави говорити про міжнародний статус конкурсу, засновником й організатором якого є знаний письменик, поет-бард, віднедавна очільник Львівської організації НСПУ Олесь Дяк.
У 2016 році титул переможниці конкурсу виборола Галина Максимів (Івано-Франківщина) з «Книгою амазонок». Це видання і заклало наріжний камінь бібліотечки «Крилатого Лева». Серед лавреатів також були: Наталія Дев’ятко (Дніпро), Роксолана Жаркова (Львівщина).
2017 рік подарував перемогу Єві Лотоцькій (Оксані Мазур) зі Львова за роман «Параноя.UA». Лавреатами другої і третьої премій стали Юлія Чернієнко (Херсон) і Оксана Дрогомирецька (Івано-Франківськ). Члени журі відзначили також твори Юрія Коцегуба (Полтавщина), Василя Фольварочного (Київ), Наталії Матолінець (Львів). У кращу десятку потрапили тексти Ольги Яворської (Львівщина), Людмили Іванець (Харківщина), Антоніни Листопад (Луганщина), Ольги Смольницької (Київщина). Після підведення підсумків свої книги опублікували Єва Лотоцька (роман «Параноя.UA»), Оксана Дрогомирецька (збірка прози «…і в раю вони поцілувались»), Наталія Матолінець (роман-фентезі «Варта у грі»), Юлія Чернієнко (повість «Помста»).
У 2018 році конкурс значно розширив свої тематичні горизонти, відтак лавреатом першої премії за збірку філософсько-психологічних есеїв «Поза сценою українських революцій» став Ігор Скрипник (Київ). Друге і третє місце посіли Оксана Довгаль (Львівщина) за збірку оповідань «Розмаїті історії Малого Міста» та Олександр Кухарчук (Житомирщина) за історичний роман «Галицька Русь». Диплом і спеціальну відзнаку інтернет-видання «Річ» отримала Елеонора Бельська (Кропивницький) за збірку оповідань «Прокатай мене на мотоциклі». До традиційної кращої десятки увійшли: Андрій Коваленко (Київ), Василь Щеглюк (Львів), Наталія Котович (Волинь), Юрій Грицишин (Кірнос) (Львів), Ігор Топоровський (Тернопільщина), Ігор Гавдьо (Львів). Бібліотечка конкурсу поповнилася есеїстикою Ігоря Скрипника, збірками Оксани Довгаль та Елеонори Бельської.
2019 рік дав прекрасну нагоду для радості Віталієві Левуну (Київ), повість якого «Сни увіч проти вербної неділі» здобула перемогу в конкурсі рукописів. Другу премію присудили Олександрові Стусенку (Вінничина) за повість «Розчинення в Хармсі», а третю – Володимирові Карачинцеву (Львів) за художньо-філософські есеї «Смисли восьмого дня». Спеціальну відзнаку серед уже відомих авторів отримав Зіновій Легкий (Львів) за роман «Відплата». У кращій десятці твори Наталії Смирнової (Кропивницький), Сергія Зінченка (Кривий Ріг), Олександра Басанця (Дніпропетровщина), Дмитра Литвиненка (Київ), Степана Орищина (Львів), Володимира Германова (Київ). Вийшли друком повість Віталія Левуна, роман Зіновія Легкого, роман «Гуртожителі» Степана Орищина.
У непростий рік світової пандемії конкурс продовжував відкривати цікавих багатогранних постатей сучасної української літератури. Переміг у конкурсі 2020 року роман «Гадючі линовища» вже знаного київського письменника (кримського походження) В’ячеслава Гука. Другу премію виборола повість «Спіраль» Юлії Леонтій (Чернівці), а третю – повість «Коли сонце не сходить» Олени Волинської (Волинь). Побільшало і спецвідзнак, якими відзначено творчі доробки Людмили Ясної (Київ), Олександри Мудрак (Тернопільщина), Афіни Городецької (Київ). Диплом і спеціальну відзнаку «Профі-переклад» отримала Іва Подольська (Львів) за перекладений з білоруської невиданий роман Зянона Пазняка (США) «Гіркий запах полиновий…». Серед кращих також твори Оксани Заліпської (Тернопіль), Юрія Паламаря (Львівщина), Лесі Туровської (Київ), Юлії Мостової (Київ), Петра Камінського (США), Тати Козловець (Київ), Дениса Єлішева (Крим), Артема Попика (Київ), Ігоря Седельника (Львів), Олега Андрішка (Дніпро), Сергія Зінченка (Кривий Ріг), Зої Щербініної (Херсон) та Юліуса Панька (Словаччина). Окремими книжками надруковано роман В’ячеслава Гука, роман-трилер «Остання війна» Петра Камінського, сатиричну повість «Я – Михась» Юліуса Панька, повість-майже казку «Жеграй і Стефка Срібнокоса» Оксани Заліпської, збірку прози «Дочекатися божих птахів» учасниці конкурсу Наталії Яреми (Львів), україномовний переклад роману Зянона Пазняка, «Ночі Талергофа» Олександра Лагошняка з обласного міста Миколаїв.
Як бачимо, конкурс розвивається, є політематичним, допомагає зазвучати як вже відомим зрілим авторам, так і тим, хто робить свої перші кроки на стежках художнього письма. Маю приємність уже другий рік поспіль бути членкинею журі, читати твори наших конкурсантів, дивуватися і захоплюватися їхніми ідейними пошуками, несподіваними експериментами, іноді навіть провокаційним поєднанням доволі несподіваних сюжетних ходів. Радує те, що подані на оцінювання рукописи презентують різножанровість і різностильовість сучасної української літератури, а видані книги конкурсантів знаходять своїх вдячних читачів.
А поки триває ознайомлення журі з роботами учасників цьогорічного (вже шостого) літературного змагання, яке теж, вірю, буде натхненним, інтригуючим й мотивуючим для кожного, у вас ще є час розпочати свій новий (перший чи не зовсім перший у житті) роман або дописати незавершену повість. Адже не за горами Крилатий Лев-2022.
Роксолана Жаркова,
літературознавиця, письменниця,
членкиня журі конкурсу