21 травня, минулої суботи, в актовій залі Чортківського навчального центру дистанційних комунікацій «Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» відбулася творча зустріч з івано-франківськими поетесами Марією Микицей та Світланою Бреславською.
Повідомляємо чортківців, закрема творчу інтелегенцію надсеретового міста, що цих поетес об’єднує не лише високий мистецький рівень віршів, але й давня дружба – на початку 90-х усі вони відвідували літстудію Степана Пушика (разом з Володимиром Єшкілєвим, Іваном Андрусяком, Любомиром Стринаглюком, Галиною Петросаняк та ін.).
Модерувала зустріч – директор Чортківського НЦДК «Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника» Уляна Савків. На жаль, мені, через сімейні обставини, не довелось взяти участь у цьому прекрасному мистецькому заході. Але я ніяк не можу зрозуміти пасивності/інертності творчої інтелегенції нашого міста, яка, навіть на мить не сумніваюсь, знала про час і місце проведення цікавої та своєрідної зустрічі з відомими станіславівськими поетесами, але все-таки участі у цьому чародійстві не взяла. З дівчатами-поетесами з Івано-Франківська ми домовились про співпрацю, а до молодих чортківців, що хочуть стати літераторами, у мене буде багато запитань. Але це тема окремої розмови.
З Уляною Савків ми знаємось, приятелюємо вже багато років і я ні на йоту не сумніваюсь, що вона, яко молода, інтелегентна, освічена, ерудована особа, справилася, йдеться про гостинність і модераторство, із цим завданням на відмінно. Зі мною погоджуються і пересічні жителі Чорткова, і студенти, котрі брали участь у мистецькому дійстві. Це підтверджує і Світлана Бреславська, і Марія Микицей, коли дякують пані Уляні за теплу зустріч, а студентам – за любов до поезії! Дякують Чорткову за цікаві неформальні зустрічі, смачну каву, гостинність людей, а ще обіцяють при першій-ліпшій нагоді знову завітати до нього на творчу гостину.
Довідка для чортківців. Марія Микицей народилася в Івано-Франківську. Закінчила фізичний факультет Київського державного університету. Сьогодні працює журналістом. Авторка трьох збірок верлібрів: «Саламандра» (2001), «У затінку шафранів» (2006), «Інфра» (2014), одна з авторів альманаху «Станіслав плюс два» (2002), учасниця міжнародних літературних фестивалів та поетичних читань. Видала дві книжки прози «Будинок, який умів розмовляти» та « Трофей на довгу пам’ять». Лауреат івано-франківської міської премії ім. І. Франка (2012) в галузі літератури та журналістики за «Трофей на довгу пам’ять». Друкувалась у часописах «Четвер», «Дзвін», «Лель», в антології «Цех поетів» (2000). Вірші перекладалися російською, німецькою та польською мовами. Живе і працює в Івано-Франківську. За висловом Володимира Єшкілєва,«Марія Микицей підсвідомо намагається побудувати в українській літературі знаково-образний комплекс “анти-Забужко” як альтернативну концепцію сучасної жіночої лірики».
Світлана Бреславська народилась в м. Калуш (Івано-Франківська область). Закінчила філологічний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Викладала українську мову та літературу в школі с. Іза Хустського району Закарпатської області. З 1999 року працює в університеті. Поетичні твори друкувалися в обласній та республіканській пресі з 1982 року, в альманасі «Вітрила’88», новели та переклад з польської – в часописах «Четвер’93» та «Перевал». Авторка наукових статей з літературознавства (творчість Б.-І.Антонича) та валеології (народні та релігійні традиції здорового способу життя). Мешкає в Івано-Франківську. Перша збірка вибраних поезій Світлани Бреславської «…Два кроки до раю…» вийшла друком у 2015 році, також минулого року вийшла друком друга поетична книжка «Переступи поріг» (2015). Готує до друку збірку із 20 новел. Підписана до друку третя збірка поезій. Також чакають на видавця перекладені Світланою повість Моніки Варненської «Магдалена» та поезія популярного польського поета Лєшика Шаруги. 7 травня 2016 року Світлана Бреславська-Кемінь стала лауреатом міської премії імені Івана Франка в номінації «Поезія».
