29 лютого, в останню днину зими й особливий день у високоснім році, у Музеї мистецтв відбулося справжнє свято. І я навмисне вжила це слово, називаючи ним перфоманс «Янгол із наплічника». Бо це було свято мистецтва, яке подарували глядачам і слухачам композитор Дмитро Дорош і поетка Надія Гармазій. Бо це було свято приходу весни – пори кохання й романтики, мотиви яких вирували в повітрі, попри те, що часто були перемішані з болем війни. Бо це було свято навіть Різдва Христового, незважаючи на те, що за календарем закінчувалася зима. Адже саме на Різдво трапляються справжні Дива і янголи стають ближчими. Отже… Свято мистецтва.

Перед нами виступили двоє людей – Дмитро і Надія, композитор і поетка, які створили потужний творчий тандем. Їхні музика й поезія не перебивали одна одну, не конкурували одна з одною, а створили барвистий фейерверк різних, гармонійно переплетених емоцій. Так, це був справді емоційний вибух, не руйнівний, а життєствердний, різнокольоровий, в якому кожен міг побачити щось, що міг споглядати тільки він. Радість, умиротворення, сльози і… – ми пережили цілий спектр, насолоджуючись перфомансом «Янгол із наплічника». Свято весни, краси й кохання. Квіти, свічки, поезія й музика про любов, контраст світла зреалізованих почуттів і мороку неясних сподівань на тлі війни, – усе це можна було побачити і відчути на цьому дійстві. Свято Різдва і Дива. Поетка Надія Гармазій під час перфомансу говорила, що саме Різдво Христове – її улюблене Свято, Різдво в посякденності, не лише раз на рік. Бо треба робити Дива своїми руками щодень, а не чекаючи приводів, свят і дат. Саме про це її поезії. І про це музика композитора Дмитра Дороша, який своїми глибокими інструментальними творами вторив словам Надії. Не можна не згадати і те Диво, яке митці створили не лише словами поезій і виконанням музики, а й іншою доброю справою – заохоченням до благодійності. Пожертви, які залишалися для фонду «Янгол життя», пішли на допомогу онкохворим діткам, а кожен учасник отримав на згадку магніт із віршем Надії Гармазій «Янгол з наплічника». Хочеться побажати творчому тандему розвитку, гармонії, радості від найменшої дрібниці, на яке заслуговує кожен, хто віддає себе іншим. Я навмисне ніде не вжила слово «захід», адже заходів, зокрема й у нашому місті, багато, але це було саме свято двох янголів, Дмитра і Надії, які подарували Диво кожному з нас.

Оксана Буянова,

фото Андрія Пархоменка