Ще на початку травня у конференц-залі ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» за організації музею книги та ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж» відбулися «IX Всеукраїнські Чайковські читання – 2017», присвячені 160-річчю від дня народження письменника, адвоката, громадсько-культурного діяча Андрія Чайковського та 130-літтю з дня народження вченого-математика Миколи Чайковського.
Вступним словом дійство відкрила директор музею книги Ліля Зінчук. Присутніх молитвою благословив о. Володимир Зайчук – завідувач відділу гуманітарної освіти, виховання і студентських справ БАТІ. Привітали учасників «Чайковських читань» заступник міського голови Олег Захарків, директор ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж», кандидат філологічних наук, доцент Світлана Пилипишин, учений секретар ДІАЗу, заслужений працівник культури України Надія Волинець, які наголошували на вагомому внеску родини Чайковських в культурно-просвітницьке життя Бережанського краю.
Спогадами про видатного науковця Львівського університету, професора математики Миколу Чайковського поділився к. ф.-м. н. Юрій Сорокатий – колишній керівник кафедри інформаційних технологій та вищої математики БАТІ.
Змістовні доповіді представили доктор історичних наук, професор, викладач Львівського національного університету ім. І. Франка, уродженець с. Потутори Богдан Гудь («Бережанщина кінця XIX – початку XX століття»), доктор історичних наук, професор, президент Наукової Фундації ім. А. Чайковського, заслужений працівник культури України Богдан Якимович («Балканські оповіді А. Чайковського: антиімперські та антивоєнні аспекти»), котрий передав вітання учасникам заходу від внучки Андрія Чайковського Віри Балаш з м. Львів, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. І.Франка Михайло Гнатюк («Іван Франко та А.Чайковський: два етапи у розвитку української історичної прози»), кандидат історичних наук, завідувач відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І.Франка Олександр Седляр («Участь А.Чайковського у виборчих кампаніях на Бережанщині у першій половині 1890-х років»), доктор філологічних наук, професор кафедри педагогіки та психології Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Федунь («Мемуарні праці А. Чайковського на тлі надбань західноукраїнської спогадової літератури»), кандидат історичних наук, викладач Чортківського коледжу економіки і підприємництва ТНЕУ Ярослав Дзісяк («Діяльність А. Чайковського в контексті воєнних подій в другій половині XIX – поч. XX століття»), керівник бюро подорожей та екскурсій готелю «Трускавець 365» Іван Скибак («Три герої з Кульчиць»), науковці коледжу, музеїв, заповідника. Матеріали «IX Всеукраїнських Чайковських читань – 2017» будуть видані окремим збірником.
Андрій Чайковський народився у місті Самборі на Львівщині. Частину свого активного життя провів у Бережанах, а завершив свій трудовий і життєвий шлях у Коломиї на Івано-Франківщині, де й похований на місцевому цвинтарі. Один із найважливіших періодів життя Андрія Чайковського проминув саме в м. Бережани. Сюди він приїхав із родиною в 1886 р. як помічник місцевого адвоката працювати в адвокатській канцелярії Леона Мадейського. За чотири роки відкрив власну адвокатську контору й прожив тут до 1914 року. Був одним із провідних діячів українського національного руху на Бережанщині, керівником багатьох місцевих бережанських товариств: «Просвіта», «Сокіл», музичного товариства «Боян», кредитового товариства «Надія». Він також був одним з організаторів українських націонал-демократів, колишніх народовців, займався організацією виборчих кампаній до Галицького Сейму та Австрійської Ради. Співпрацював із багатьма відомими діячами, залишивши помітний слід в історії міста. У Бережанах народились його діти, які навчалися в місцевій гімназії, у Львівському університеті та інших поважних закладах.
Родина Чайковських була однією з найбільш свідомих як у національній, так і в суспільно-громадській активності. Дружина Андрія Чайковського Наталія теж займалася громадською роботою, що було рідкісним явищем на той час. Зокрема, вона була головою жіночого українського товариства «Бережани». Старший син Микола став професором математики, син Богдан – адвокатом і, як батько, активно займався громадською роботою.
Саме у Бережанах Андрій Чайковський розпочав свою письменницьку діяльність. На початку 90-х років 19 ст. він почав писати свої спогади про перебування в Боснії під час військової служби й поступово втягнувся в літературну діяльність. До письменницької діяльності прийшов через публіцистику й мемуаристику. Його мемуари мали позитивну оцінку Івана Франка, Осипа Маковея. Великий Каменяр заохочував молодого автора до писання. Перші публіцистичні твори Андрія Чайковського друкувалися а газеті «Діло». Пізніше він звернувся до теми спогадів і художньої прози. Виходять друком нариси, оповідання, гуморески, повісті «Вуйко» (1895), «Образ гонору» (1895), «Олюнька» (1895), «Бразілійський гаразд» (1896), «В чужім гнізді» (1896), «Серенада в навечеріє св. Войцеха» (1896), «Моя перша любов» (1896), «Курателя» (1897), «Рекрут» (1897) та ін. Письменник прославився як співець козацької вольниці, будитель національної свідомості українців.
Цікавими були презентований слайд-фільм «Андрій Чайковський: портрет на тлі Бережан», підготовлений науковими співробітниками музею книги Ярославою Мазурак та Ігорем Кузишиним, книжково-ілюстративні виставки «Микола Чайковський», «Прижиттєві видання Андрія Чайковського» (із фондів музею книги). Один із найновіших експонатів – екслібрис Андрія Чайковського роботи відомого художника нашого краю та України Олега Шупляка.
Завершилися заходи покладанням квітів до погруддя письменника біля колишнього маєтку Чайковських на вулиці Валовій та оглядом тематичних експозицій в музеї книги, де можна чимало дізнатися про славних представників відомої бережанської родини.
Тетяна Бідзіля.
