19 листопада заупокійну Архиєрейську Літургію та чин погребання жертв нацистського терору очолив Владика Василій Семенюк – митрополит Тернопільсько-Зборівський у співслужінні єпарха Бучацького Димитрія (Григорака) та владики Йосафата (Говери) – екзарха Луцького, а також духовенства Бучацької єпархії УГКЦ. У чині погребання взяв участь єпископ Тернопільський Тихон (Петранюк), УАПЦ.
Владика Василій, звертаючись до вірних, промовив: «В сьогоднішньому Євангелії, так як Ісус воскрешає дочку Яіра, так само своїм живим, дієвим Словом, згідно нинішніх обставин, воскрешає пам’ять і пошану до наших героїв, які загинули 75 років тому.
Перед нами тут, разом з патріотами, домовина о. Павла Витвицького, пароха с. Жаб’є, що на Верховині».
«Отче, скажи нам, за що ти переносив нелюдські тортури в Чортківській тюрмі? За що тебе вбили? Чим ти провинився перед Богом і людьми?».
А я відповім: «Нічим! Ти нічим не провинився! Ти зберіг найбільшу заповідь, а саме заповідь любові до ближнього. Ти спасав людське життя, навіть нехристиян, а євреїв, допомагаючи їм перейти кордон в Румунію, тікаючи від знищення. Ти неодинокий в нашій Церкві, який простягав руку помочі і рятував призначених нелюдською системою до смерті».
Далі архиєпископ продовжив: «Сьогодні ми стоїмо на святій землі. Це місце є освячене кров’ю наших братів, що прийняли мученицьку смерть за свою вірність Україні. Їхня жертва, принесена на вівтар волі незалежності нашого народу, не може бути нами забута чи неоцінена. Вояки ОУН і УПА вели нерівну боротьбу з усіма ворогами українського народу: вони боролися, як з червоними загарбниками зі сходу, так і з коричневими із заходу. Вороги України, навіть і сьогодні, стараються заявити на весь світ та звинуватити українських патріотів у підтримці фашизму. Наші замордовані брати і сестри своїм власним життям та свідченням своєї крові, пролитої рукою загарбника, сьогодні спростовують усі ці фальшиві звинувачення. Фашистський тоталітаризм ненавидів усе українське, не менше ніж тоталітаризм московський, старався усіма можливими засобами придушити будь-яке намагання українців до незалежності і волі».
«Їхню жертву ми не можемо не пошанувати, а їхні безсмертні душі заслуговують нашої молитви. Це перепоховання їхніх тлінних останків повинно зробити їхню жертву відомою усьому нашому українському народу. Вірю, що невипадково Боже Провидіння зберегло в тайні місце їхнього поховання впродовж 75 років та виявило його в наші дні. Коли Україна продовжує платити за свою незалежність знову власною кров’ю, сьогодні потребує їхнього свідоцтва», – повчав митрополит Василій.
Після молінь у храмі багаточисельна процесійна хода на чолі з духовенством, родиною загиблих, представниками влади та патріотичних організацій, з хоругвами, синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами, під оркестрову музику, похоронні та патріотичні пісні, вулицями міста вирушила до міського кладовища.
Перед самим захороненням із прощальним словом виступили голови Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської ОДА, родичі загиблих, які подякували всім, хто спричинився до віднайдення та перезахоронення тлінних останків загиблих, провідомляє прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ.
