«Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!» (Іван 14, 1). Здається, щирішої, дружнішої поради нема в часи безвиході, розпуки, розмаїтих турбот – ось як сердечно і просто заспокоює всіх словами Господа нашого святий апостол Іван. Далі євангеліст виразно відповідає на питання Хоми щодо дороги, про яку говорить Ісус: «А куди Я йду дорогу ви знаєте» (Іван 14, 4).
«Я дорога, і правда, і життя» (Іван 14, 6). Пам’ятаючи завше ці слова Ісуса Христа, в нашому житті ніколи не будуть наставати часи турбот: переживань, клопотів, хвилювань, забобонів, розпачу, тривоги. У цю хвилину лише варто згадати Господа нашого, вимовити слова: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!» – і всі напруження щезнуть, як роса на сонці…
Так, сьогодні, на превеликий жаль, світ не приймає Духа правди, бо не знає та не бачить Його. Христос дає нам Свій мир, але не так, як дає світ. Його містичне дання позбавляє людину тривоги та страху. «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою» (Филип. 4, 6). Як неперевершений лікар-психотерапевт Ісус говорить, що береже серця й думки наші в мирі Божому. Отже, в житті земному, перебуваючи з Богом, можемо без страху виконувати людські справи. «У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!» (Псал. 4, 9).
Тому не треба нині ходити ні по ворожках, ні по знахарях, ні по екстрасенсах у разі житейської турботи і тривоги, а сісти, розгорнути Святе Письмо, душею ввібрати-проковтнути слова його та цілковито покластися на Творця нашого.
Зиновій Бичко,
член Національної спілки журналістів України