Рік, що минає, для нашого славного краянина, заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, почесного громадянина міста Бережани Олега Шупляка – незабутній, багатий на творчі події, участь в українських і закордонних вернісажах.
У 2018-му О. Шупляка було нагороджено Всеукраїнською премією ім. Братів Лепких. Навесні, ще у березні, демонструвалася його персональна виставка “Dvovzory” в Культурному центрі м. Редонду (Португалія) у рамках фестивалю “Sabores&Saberes”. У квітні – персональна виставка в м. Коломия (Національний музей Покуття). Далі – персональні виставки у м. Мафра (Португалія, Королівський Національний палац), у м. Лісабон, в Музеї Casa Museu Medeiros e Almeida.
Із 1 по 28 жовтня персональна виставка “IMAGINARIUM” О. Шупляка проходила в Бангкокському центрі мистецтва та культури (BACC) – в столиці Таїланду. Як розповів митець, поїздка була чудовою, надзвичайно насиченою. Виставку (70 робіт серії “Двовзори”) у Бангкоку організувало Посольство України в Таїланді (Embassy of Ukraine in the Kingdom of Thailand) , її було урочисто відкрито 2 жовтня.
«Спочатку планувалося, – зазначив Олег, – що експозиція діятиме до 14 жовтня, але у зв’язку з підвищеним інтересом та рекордним відвідуванням керівництво BACC запропонувало продовжити її ще на два тижні. Ми, звичайно, погодились, і вдячні артцентру за таку гостинність. Ця виставка – результат роботи не тільки художника, а колективної праці багатьох людей. Вона готувалася цілий рік. Насамперед хочу подякувати пані Наталі Бешті, дружині посла України в Таїланді пана Андрія Бешти, яка від початку була ініціатором і рушійною силою цього заходу та, по суті, куратором даної виставки. До того ж вона провела нам чудові екскурсії історичними й сучасними місцями Бангкоку.
У вирішенні багатьох організаційних і технічних питань допомагав другий секретар посольства Володимир Яців. На презентації виставки були присутні поважні гості, посли, у т. ч. Канади, М‘янми, Казахстану, Тімор-Лешті, представники МЗС та інших відомств Таїланду, мистецькі та медіакола, а також Почесний Генеральний Консул України в Таїланді Пріча Тіракічпонг. Також дякую дружині Галині Шупляк-Мищишин, яка виконувала роботу арт-директора з нашого боку. Під час перебування в Таїланді ми мали чудову можливість відвідати його наймальовничіші куточки завдяки підтримці Почесного консула України в провінції Чонбурі Банг-он Джансантіа. Як автору, мені важливо, що я мав нагоду спостерігати за живою реакцією на мої твори численних відвідувачів, і скажу чесно – це мене дуже схвилювало й наповнило новими силами до творчості».
Нагадаємо, Олег Шупляк народився 23 вересня 1967 року в селі Біще на Бережанщині. У 1991 році закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (нині Національний університет «Львівська політехніка»). Із 1997 по 2001 рік працював учителем малювання в своєму рідному селі, з 2000 року викладав малюнок і живопис у Бережанській дитячій художній школі. Із 1990 року бере участь у виставковій діяльності, експонувався на багатьох всеукраїнських та зарубіжних виставках.
У 2013 році Міжнародний фонд «Культурне надбання» нагородив Олега Шупляка золотою медаллю лауреата і дипломом «За майстерність і створення унікального стилю в образотворчому мистецтві». Того ж року він став переможцем Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипа з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. У 2014 році отримав обласну премію ім. Михайла Бойчука за вагомий внесок у розвиток образотворчого мистецтва. У 2016 році нагороджений відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «25 років незалежності України».
Творчість Олега Шупляка – безцінний вклад до скарбниці української культури, літопис життя рідного краю. Свої оригінальні картини з подвійним змістом митець представляв у Данії, Литві, Польщі, Угорщині, Іспанії, Великобританії, Росії, Японії, Кореї, США, інших країнах. Його роботи є в колекціях Національного музею Тараса Шевченка у Києві, Міністерства культури України, Міжнародного Фонду “Культурне надбання”, а також у приватних колекціях багатьох країн світу. Картину «Берегиня» намалювали на фасаді багатоповерхівки на Миколаївщині.
Під час Революції Гідності Олег Шупляк неодноразово бував на Майдані, малював революційні плакати, якими прикрашали майдани. Зрештою, він став автором проекта пам’ятника Героям Небесної Сотні, який цьогоріч у листопаді відкрили в Бережанах. Митець небайдужий до проблем сьогодення, тож активно відстоює наші національні інтереси, бореться за домінування української мови, виступає проти русифікації. Для цього практикує політичну карикатуру. О. Шупляк – ще й чудовий фотохудожник, переможець фотоконкурсів. Його картинами й світлинами часто ілюструють журнали та обкладинки вітчизняних і зарубіжних видань. Нещодавно, до речі, він був у складі міжнародного журі, яке оцінювало роботи юних художників (виставка “Просто небилиці – 2018” у Lviv Art Palace, м. Львів, всеукраїнський проект).
Пейзажі, натюрморти, абстракції митця розкривають кругозір, збуджують уяву, яскраво відображаючи риси характеру, емоції, почуття автора. Працюючи в галузі станкового живопису й церковного розпису, а також реставрації, у жанрах асоціативного символізму, постмодернізму, абстракціонізму, сюрреалізму та реалізму, своєю стихією Олег Шупляк вважає сюрреалізм. Саме цей жанр мав найбільший вплив на його становлення як художника, і його елементи присутні практично у всіх «нетрадиційних» роботах автора.
Мов у магії творчості, картини в кінцевому результаті стають для глядача чимось на зразок головоломки – шедеври оптичної ілюзії, майстерно створені картини з подвійним і потрійним змістом. Художник-ілюзіоніст вдало використовує метаморфози у своїх сюрреалістичних картинах. Автор володіє безмежною фантазією – одна картина ніби розкриває одразу кілька історій. Витвори Олега Шупляка спонукають задуматись, яка ніжна, яка ілюзорна річ – наша реальність, коли картини й поняття зливаються в одне ціле. На думку автора, завдання художника, як і письменника, – спонукати людей думати, аналізувати. Художник – це творець, котрий живе у світі власних думок, образів, ілюзій, вміло зображаючи їх на полотні.
Тетяна Бідзіля.
.
Олег Шупляк. “Дідух”