Кожному/кожній із нас потрібно подбати про себе. Ви це знаєте. Про це нам казали. Ми свідомі. Ми сильні. Ми все розуміємо. Але є один момент про який ми маємо поговорити самі із собою – із Богом у кожному з нас, – із нашими серцем, розумом та душею.
Поговорити, щоб зрозуміти, що війна – це не те, що можна пояснити, усвідомити, піддати логіці і нормам людяності.
Усе те, що ми не можемо усвідомити, прийняти, зрозуміти. Зокрема бомбардування дитячої лікарні – це ще одна спроба гібридної нелюдської, непояснимої війни. Це зроблено з однією метою – зламати нас. Остання спроба зла. Не варто намагатися осягнути це, пояснити чи зрозуміти – це неможливо. Це не має сенсу. Але ця жорстокість не має досягти своєї мети – наша свідомість, душа і серце мають встояти!
Ворог намагався перемогти нас фізично – даремно!
Наша сила, наша єдність незламні.
Ворог намагався перемогти нас маніпуляціями/фейками/дезінформацією/брехнями/ намагався демотивувати та дезорганізувати – даремно!
Наша пильність, довіра та віра нашим ЗСУ, президенту та ТО стовідсоткові. І ми завжди прикриємо їх тил.
Ворог намагався перемогти нас підкупами – пробував роздавати продукти. Хотів маніпулювати нашим голодом і нашою совістю – даремно!
Наша злість і непрощення (за кожного нашого вбитого; за кожен зруйнований дім і розбите місто/селище/ мегаполіс) – ніколи не дозволять нам втратити честь та гідність.
Ворог намагався перемогти нас ізоляцією (відсутністю зв’язку, продуктів першої необхідності) – даремно!
Наша консолідація лише зросла. Наша відмінність із рашистами стала ще більш чіткою. Ми ніколи більше не будемо ні вірити їм, ні розуміти їх, ні пробачати. Кожен росіянин/росіянка винні, доки залізно не докажуть нам протилежне.
Це усе ми пережили і ще переживемо з Божою силою та Божим захистом.
А поміркувати кожному/кожній із нас потрібно над тим, Що МИ ГОТОВІ ОСМИСЛИТИ? Як багато ми можемо осмислити?
Війна – це саме по собі явище, яке не можна пояснити чи виправдати! Ніколи! Ніяк! Нізащо!
Війна – це жахіття нелюдськості. Це жорстокість. Це злість. Це ненависть. Це біль.
Війна – це той клин нашого життя в якому ми можемо пережити все!
Під час війни немає і не може бути меж для нашого серця, розуму і духу.
Зараз дуже важливо не ставити самому собі меж на рівень емоцій, думок, відчуттів. Немає меж сприйняття. Немає меж розуміння. Немає меж пояснення і прийняття. Є Війна.
Ми уже бачили багато зла, яке може жити у людському серці. Але стільки тепла, надії, любові, прихильності та щирості ми відчували від людських сердець усіх українців, усього світу.
Любов сердець явно переважає чорноту тих, які ми відчули. Так буде завжди!
Любов завжди більше будь-чого, що можна осягнути.
Ми уже бачили багато зла, що змушує відчувати чорноту та темінь душ. Але ми відчували ще більше тепла – душевного щирого, безмірного. Тепла, яке може линути лише від чистої та світлої душі.
Тепло душі завжди більше, вагоміше, сильніше за будь-яку чорноту та темряву. Душу не можна виміряти, зловити чи спинити – тепло завжди буде таїтися, розгоратися і рости в людській душі.
Ми уже бачили багато зла, що змушує усвідомити/осягнути параліч, злобу та дикість розуму.
Людський розум сам по собі не є джерелом добра чи зла.
Це просто система, яка фільтрує, пояснює аналізує, прогнозує те, що відбулось, те, що відбувається і те, що може відбутися.
Але, разом з тим, розум це та система, що творить мрії; знаходить вихід з будь-якої ситуації; переосмислює все що сприймає і народжує паростки надії. Розум завжди залишає шанс на порятунок.
Надзвичайно гнучка, пластична і відновлювальна система.
Наше завдання не перешкоджати цій системі робити свою роботу.
Немає нічого такого, що наша свідомість не зможе прийняти, обробити, знайти вихід, пояснення, шлях для змін.
Не варто ставити собі межі того добра і зла, що може умістити/прийняти/пояснити і усвідомити наші серце, душа і розум.
Зло ніколи не перевищить добро!
Це аксіома! Це закон! Це основа світобудови!
Ця інформація, ця істина записана в наших генах, в наших серцях, у наших душах, у нашій свідомості.
Усе зло, що принесла/принесе нам ця війна ми спочатку урівноважимо добром, потім перевищимо рівнем тепла. І увінчаємо любов’ю.
Добро і світло завжди переважає зло і темінь!
Наші розум, серце і душа знають цю істину. Вона нанизана на ДНК кожної людини і ніколи і ніким не може бути спростована, оскаржена чи переписана.
Нагадайте собі про це! Щиро і тихо! Але сильно і твердо! Щоб не забувала і підсвідомість.
Слава Україні! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Слава ЗСУ та ТО.
Нехай Бог допоможе нам перемогти і досягти мирного неба!
Нехай Бог дасть сили нашим серцям, душам та розумам бачити і поширювати силу світла та добра.
Світлана Кучпилюк