(Аделя Григорук. Рука різця не випускала: Творчий портрет Василя Кабина. — Косів: Писаний Камінь, 2022. — 348с., іл.).
Аделя Григорук — письменниця і журналістка, авторка багатьох книг, які вийшли у Львові, Харкові, Косові, Снятині, Чернівцях. Серед них — науково-методичні, краєзнавчі, етнологічні, літературознавчі та мистецтвознавчі видання, а також казки та вірші для дітей.
Значне місце у творчому доробку письменниці займають дослідження мистецьких надбань художників Прикарпаття, зокрема багатої талантами Косівщини, які публікуються в українських та зарубіжних газетах і журналах. З-під її пера вийшли статті про живописця Євгена Сагайдачного, графіка Івана Парипу, основоположників косівської школи дереворізьблення Василя Девдюка, Василя Кабина, заслуженого майстра народної творчості України Юрія Павловича, відомого різьбяра, графіка і педагога Миколу Грепиняка, молоде творче подружжя Оксану та Олега Кондратюків, вишивальницю і дизайнерку одягу Любов Миколайську та багатьох інших, які могли б скласти окрему книгу — панораму непересічного мистецтва гуцульського регіону України.
Важливе місце для мистецтвознавчої науки та освітньої практики художніх професійних навчальних закладів мають книги А.Григорук «Юрій Павлович: бути собою» (2010) та «Юрій Павлович: сповідь душі» (2014), в яких висвітлено життєвий і творчий шлях одного з найпомітніших сучасних мистців дереворізьблення, творами якого захоплюються українські та зарубіжні поціновувачі прекрасного.
За останні роки дослідниця зібрала матеріал, підготувала і видала нову працю «Рука різця не випускала. Творчий портрет Василя Кабина», великоформатну (А4), обсягом 348 сторінок, яка побачила світ восени 2022 року в косівському видавництві «Писаний Камінь». Дослідження відзначається глибиною, скрупульозним викладом матеріалу, належним науковим та поліграфічним рівнем.
Зазначимо, що про творчість В.І.Кабина йшлося в скупих енциклопедичних статтях, публікаціях про косівську різьбу та музейних довідниках. З уваги авторів цих матеріалів зовсім випала діяльність мистця до Другої світової війни, а також його роль в організації художнього виробництва на Гуцульщині в кінці 30-х та в другій половині 40-х — 60-х років XX століття.
А.Г.Григорук, використовуючи архівний та речовий матеріал, послідовно розкриває різні етапи творчості мистця, еволюцію його художнього мислення, аспекти практичної діяльності, типологію творчості, місце і роль в декоративно-прикладному мистецтві України.
Книга А.Григорук чітко структурована, складається із «Прологу», п’яти частин, списку використаних джерел, іменного покажчика (більше 550 статей). Пролог «Василь Кабин: із когорти корифеїв», крім української, поданий англійською, німецькою, французькою та польською мовами, що дасть змогу зарубіжному читачеві скласти уявлення про зміст видання.
У кожному з п’яти розділів на широкому суспільно-історичному тлі подано відомості про життя народного мистця, проаналізовано його твори кожного конкретного періоду.
Авторка посилається на джерела, приявність творів у музейних та приватних колекціях України та зарубіжжя, що створює надійне підґрунтя для наступних досліджень.
Велика попередня праця А.Г.Григорук над збором матеріалу, каталогізація творів мистця в 10 музеях України та 12 приватних збірках в нашій країні, Польщі, Німеччині, Франції, США та ін., порівняльні методи опрацювання конкретних даних, — усе це дало змогу виявити цінні фактологічні відомості, що розширило уявлення як про грані особистості В.І.Кабина, так і про художньо-естетичну цінність мистецьких творів косівського дереворізьблення.
Звичайно, ці матеріали ще не вичерпні, адже залишилися недостатньо опрацьовані приватні та музейні колекції Польщі, Австрії, а також — із причин війни — Росії, де вони є у фондових збірках музеїв Санкт-Перербурга, Москви, у тимчасово окупованому Криму — в Ялті та Сімферополі.
Після кожної частини авторка вмістила репродукції з робіт майстра з посиланням на музейні збірки та з вичерпною атрибуцією.
Розкриваючи творчий шлях Василя Кабина, письменниця не залишає поза увагою щонайменші деталі, цифри, дати, прізвища, посилання на джерельну базу, підписи під світлинами.
Аналізуючи естетику косівського різьбяра, А.Григорук показує її як художню підсистему загальноукраїнського народного мистецтва, тим самим наголошуючи на цілісності національної ментальності з її етнографічними видозмінами та різноманітністю.
Окремої уваги заслуговують розділи «Василь Кабин у спогадах сучасників» та «Твори В.І.Кабина в музеях України». Перший допомагає відтворити образ мистця як живої багатогранної особистості в стосунках із сучасниками, другий — актуалізує мистецьку спадщину народного майстра, хоча після відходу його у вічність пройшло вже більше 30 років.
У книзі чимало сторінок відводиться діяльності знаменитої артілі «Гуцульщина», а потім Виробничо-художнього об’єднання під такою ж назвою, продукція яких високо цінувалася не тільки в нашій державі, а й по всьому світу і де В.І.Кабин поперемінно 18 років — від часу заснування в 1939 році — був заступником з виробництва або головою правління цього художнього підприємства. В книзі згадано десятки імен майстрів, які трудилися на виробництві разом із В.І.Кабином.
Широка бібліографія (156 позицій) засвідчує глибину наукових пошуків і робить монографію цінним посібником для викладачів, студентів фахових навчальних закладів і тих, хто продовжить вивчення творчості видатних народних мистців художнього різьблення.
Степан Бзунько,
член Національної спілки художників України,
заслужений художник України,
доцент кафедри декоративного мистецтва
Косівського інституту
прикладного і декоративного мистецтва
Львівської національної академії мистецтв