Під горою стояла хата з усіма прибудовами, де жив із сім’єю слабий на сухоти чоловік, а на горі – обійстя, де господарем був здоровий чоловік, який теж мав дітей і ще хвору на якусь тяжку недугу дружину…
Бацила
Під горою стояла хата з усіма прибудовами, де жив із сім’єю слабий на сухоти чоловік, а на горі – обійстя, де господарем був здоровий чоловік, який теж мав дітей і ще хвору на якусь тяжку недугу дружину.
А між тими двома садибами вросла у пагорб вимурувана криничка з невгамовним джерелом живлющої, чистої, як сльоза, холодної, аж зуби ломило, води. То слабий на сухоти чоловік, аби не опускати щодня в криничку відер, бо хвороба заразна, провів собі від джерела до хати й літньої кухні трубу і користувався тим природним водогоном, не виходячи на подвір’я.
А здорового чоловіка душила величезна галицька жаба, себто чорна заздрість, що слабий сусід у долині має дармову воду… А щоб підвести під оту свою заздрість якесь виправдання, обґрунтування якесь, то не раз казав сусідам, які теж брали воду з кринички, що він, здоровий, бачить тут явну небезпеку та антисанітарію, і що йому вже вночі сниться, як заразні мікроби, бактерії та бацили по трубі з хати слабого на сухоти сусіда біжать наввипередки і просто у криничку скачуть…
А що ті його видіння перетворилися на справжню манію, то якоїсь темної ночі він узяв ножівку і спершу відрізав, а там і відігнув від води оту трубку…
А згодом отому заздрісникові померла дружина. А в хаті під горою помер слабий на сухоти чоловік. І тоді вдівець згори прийшов свататися до вдовиці у долину. А та молодиця-удова довго-довго дивилася на нього, що йому аж не по собі зробилося, а далі й каже:
– Щоби’м сконати мала, а за тебе не піду. Геть мені з подвір’я, бацило паскудна!..
Якби…
Діялося оте в моєму селі ще за Польщі. На переднівок сусід у сусіда позичив мішок пшениці. Минуло два роки, і позичальник, гадаючи, що сусід уже забув про той лантух зерна, знову звернувся за позичкою.
– Ходім до комори, – похмуро процідив сусід.
Увійшли…
– Видиш, – каже сусід, – тут у мене – гречані крупи, тут – мука, тут – ячмінні крупи, а на цім місці мав би бути ще мішок пшениці, якби ти віддав мені те, що позичав. Але того мішка чомусь нема. Не гнівайся, але я тобі нині нічим помогти не можу…