Днями минуло 71 рік від дня Молотківської трагедії — у 1943-му році нацистські карателі дотла спалили це село на Лановеччині та розстріляли і замордували 617 його мешканців серед яких 92 дітей, не пошкодувавши навіть немовлят.
Про це повідомляють на сайті Тернопільської облраді. Малюків проколювали багнетами, кидали у вогонь, топили у криницях.
У пам’ять про них в центрі села стоїть Меморіал. Щороку тут збираються люди пом’янути душі невинно убієнних. Разом з тим комплекс-музей «Молотківська трагедія», що розташувався на 2 гектарах, зведений у 80-тих роках минулого сторіччя, тож потребує чималої реконструкції. Під час 49 сесії обласної ради (17 квітня 2014 р.) з ініціативи її очільника із обласного бюджету на проведення реконструкції даху районної комунальної установи “Меморіальний комплекс – музей “Молотківська трагедія” с. Молотків Лановецького району було закладено у Програму вшанування українців, постраждалих у ХХ столітті внаслідок окупаційних режимів, на 2014-2016 роки майже 297 тисяч гривень. Василь Хомінець переконаний: «Злочином перед пам’яттю загиблих та мораллю в цілому є формальне відзначення печальної дати. Галочки в звіті про «виконану роботу», як це часто робила попередня влада, є насправді танцями на кістках загиблих. Насправді день, коли село було стерте з лиця землі, а згарища встелені трупами, має стати справжнім днем смутку і жалобних заходів, а органи влади зобов’язані допомогти громаді підтримати у належному стані меморіал. Пам’ять жертв вимагає дій, а не лише слів».
За підрахунками Українського інституту національної пам’яті, на Тернопільщині німецькими окупантами було знищено 7сіл, вбито понад півтори тисячі осіб цивільного населення, кількість жертв більшовизму – достеменно, на жаль, не полічено, але їх облічується сотнями тисяч – вбиті , замордовані у застінках люди, спалені, вивезені села – до прикладу, зрівняні із землею Антонівці, репресований Стіжок, тощо.
Про знищену білоруську Хатинь, Бабин Яр Києва знають в усьому світі. А назва Стара Ягільниця, сумну дату (12 березня 1944 року) – 70-ліття спалення якої ми вшановували нещодавно донині не відома не лише широкому загалу, але й фахівцям. А тим часом морального осуду заслуговують будь-які злочини проти людяності, незалежно від того, яку мету переслідували їх винуватці. І загибель у мирних жителів у будь-який час чи то на Волині, в Галичині, чи Грузії, чи у Криму, Донбасі — це трагедія усіх свідомих людей світової спільноти.
Жертви як нацистських, так і більшовицьких злочинів б’ють у тривожний дзвін, настійливо апелюють до українців. Адже нинішні події на Сході та Півдні України вже несуть смерті нашим співгромадянам. Виправдовуючись брехливими словами про загрозу російськомовному населенню в Криму та південно-східних областях України, новітній диктатор Путін здійснює воєнну агресію проти нашої держави. Крим вже анексовано. А попередженням про це мали б стати слова президента Чечні Кадирова про те, що наступною після Грузії буде Україна.
Трагедія Молоткова, Старої Ягільниці, Антонівців та ще багатьох драматичних місць б’є на сполох! І не важливо, який загарбник вбивав – нам ятрять рани, завдані нацистами в Молоткові чи Ягільниці, як і втрати завдані більшовиками – Антонівці та Стіжока…
http://lypa.com.ua/