Чому ж село відцуралося своєї первісної назви – Сков Родин? Оце „чому” вже майже п’ять століть терзає сумління не упереджених істориків і теологів. Чому? Тут і зараз спробуємо розібратися, залучивши ономасіологію – науку про мовне позначення об’єктів дійсності. Між поселеннями Сков Родин на Сереті, Сков Ятин на Нічлаві і Хорос (т) Сков на Тайні є спільний іменник – Сков, який означає склеп. Нинішньою мовою – каплиця із склепленим верхом. В дохристиянську добу – капища-божниці, виконували ту ж функцію, що зараз каплиці – церкви. В них молилися, приносили треби, поминали предків.
Сков Родин стояв на Шовбі, якраз навпроти урочища Склеписко. Зараз це плато перетинає дорога, а про святе місце, нагадує хіба-що назва і свіжовибілений хрест. Жителі Скородинець освоїли цю місцевість за рельєфом і назвою, але чомусь іменують гору Щовб, хоча назва не є унікальною і означає фалос. Про Шовб можна прочитати у вікіпедії, як про слово не рекомендоване до вживання. Разом із тим, світова культура має достатньо живучий досвід поклоніння фалосу, як чоловічому началу у божественному циклі творення силами сонця і води. Свого часу – друге тисячоліття до Р.Х., ця ведична культура мала і місцеву прописку, про що свідчать древні назви, бронзовий фалос-підвіска із Коцюбинчиків і збруцький Світовид-Род. А допитливі, окрім сказаного, знають, що жінки Індії досі насять фалічні кулони, і що висота кам’яних фалосів у Сирії – 54 метри. „Фалос – джерело життя і лібідо, творець чудес і сам по собі скрізь служить об’єктом поклоніння”, – Карл Юнг. У хроніці Гельмольда (17 ст.) повідомляється, що слов’яни визнають „єдиного бого в небі”, який є носієм світла і названий Родом. Якщо вірити академіку Рибакову, у східних слов’ян всеосяжним божеством вважався Род – творець всесвіту і долі, володар вирію і опікун дерева життя. Могутнього Рода у давнину зображали чотириликим фалічним ідолом. На думку вченого, віднесення ідола якому поклонялися, якому приносили пожертви і якого акцентували червоною барвою; до культу „страмних уд’є наслідком єзуїтської експансії впродовж всього 16-го сторіччя. Тож дата писемного згадування – Сков Родин у 1568 році не є випадковою (ТЕС ст.281).
Таким чином, ми вияснили, кому скалкою в оці була автентична назва села і чому в нашій рідній мові так багато означень із корінем „род-рід” – нарід, природа, порода, врода, родина, рідня, роднік-зрідло і т.і.
На останок, для тих хто з комплексом Хоми. Якщо мої доводи не досить переконливі, якщо Серет не змінив русло під Склеписком…, шукайте і знайдете втопленого Рода із святилища на Шовбі під Скородинцями.
Наступне село – Ридодуби.
Яр Дан