Первинність і засадничість духовного на практиці аж така конечна, що вже час ставити духовне першим рядком в усі плани і бюджети; і не слід остерігатися нібито засилля духовного, бо то тільки фізичне-тілесне здатне потоптати дух – не навпаки, адже духовність передбачає культуру ставлення до всього, і насамперед людського тіла; а витрати на підтримку і розвій духовності у великі рази менші за витрати на тілесність і матеріальність.
2 падолиста. Так, мусимо порівнювати духовне, високе тільки з духовним і високим; інакше, задовольнившись аналогією з очевидним, утрачаємо неочевидне. Саме тому, зокрема, аналітика поетичних текстів частково або й повністю вбиває саму поезію; щоб передати себе без найменших утрат, поетичні сутності охоче «туляться» до сутностей природних, психологічно-духовних, містичних тощо…
3 падолиста. Чимало визначень поезії; залежить і від власного думання й відчування, і від уподобаного читаного; ще більше – від життєвих ситуацій, у яких опиняється гідне поетичне слово. Корисно порівнювати поезію з квіткою, позаяк скільки людей – стільки й барвно-квіткових уподобань. А хтось на живий квіт має алергію, чи вважає квіти бур᾿яном, чи просто поважає більше штучні й намальовані, чи… То все – і про поетичне слово.
6 падолиста. Письменник, може, дбає про сердечну думку, не позбавлену життєвої розмаїтості…
Свіжа думка не замінить істини, але наблизить до неї…
7 падолиста. Бачимо шлях тільки у просторі фізично-розумовому, не далі; тут жодна думка чи жодна річ не є злом сама в собі; злом їх робить неправедне користування ними; людина, видно, не може не експериментувати зі злом; до цього спонукує її первородний гріх; проте вона здатна зрікатися фізично-розумового світу як зла…
8 падолиста. Без радикалів не було б зрушення, без поміркованих – сталого руху вперед.
Тільки фраза: «По кутках лікарні синіми тінями загусав людський біль» (А. Кондратюк).
Творчий успіх ніколи не ґарантований, тому що бажання творити часто відразу ж поборюється бажанням оприлюднення твореного…
9 падолиста. Новим стає тільки думання на ґрунті сердечного відчування…
10 падолиста. Людина – великий популіст, адже усе життя вчиться жити; тільки гуртом знаходить якусь правду, і це можна назвати демократією; здатна стати професіоналом у дуже вузькому плані…
Фарби на мистецькому полотні чи папері ще якийсь час вмощуються, дозрівають…
12 падолиста. Тільки фраза: «Письменницьке перо – своєрідна метафізична стріла» (В. Палинський).
13 падолиста. Видається, що, не втрачаючи, нічого й не отримуємо; і якщо придивитись – утрачаємо геть некорисне…
14 падолиста. Не раз, догоджаючи комусь, ставимо «золоту галочку»…
15 падолиста. Сучасна людина вже часто користується розумом як інстинктом, однак до інстинктивної мудрості, духовності й любові їй ще дуже далеко…
Живемо у світі фізично-духовному, та й самі є спробою перевернути його, зробити духовно-фізичним; чи вдала ця спроба – кожне суди по собі…
16 падолиста. Коли соціальні мережі «вибухають», то пильнуймо, чи не йдеться тут про спалах колективного тілесного его, так званим егрегором…
17 падолиста. Хотіти щось пережити… Відпустити колір… Переливання крові і життя…
Все, що нас глибоко хвилює, є «на часі»…
19 падолиста. Творчий результат має бути якнайбільше спонтанним, природним – спорідненим з безліччю інших творив, щоб не вирізнятися й не гальмувати надмірною штучністю-суб᾿єктивністю…
20 падолиста. Медитативність письменницького стилю не є межею, але конечною умовою виходу у простір чистої духовності, бодай дотику до нього…
22 падолиста. Письменник береться за неможливе, щоб вийти на такий-сякий рівень потрібного…
23 падолиста. Здрібнення на зразок: садок (від саду), річка (від ріка) ближчі українцям як більш візуальні, суб᾿єктніші, а тому у традиційному користуванні посувають свої початкові форми.
24 падолидста. Малювати словом – добре, а все ж природніше робити це пензлем і фарбами; не замало буде словом і думати, і відчувати, і малювати, і музикувати; і робити це водночас, на одній сторінці й навіть в одній фразі…
Коли політика, політики зосереджуються на собі, на своєму середовищі й на власних потребах, то буйно квітне політичний популізм – і в політичних коридорах, і знадвору…
26 падолиста. Поезія монолітна, її ж сприйняття – кількох рівнів…
28 падолиста. Книгозбірня й архів мають свій особливий час для розмови з людьми…
29 падолиста. Інтелект найбільш вартісний тоді, коли виявляється спасенною інтелектуальною соломиною…
Богдан Смоляк
Грудень 2023 р.
Замість ілюстрації – етюд «Зимовий передсвіт» (аквареля).