Сьогодні, 20 березня, у селі Джурин Чортківського району перепоховали українського воїна, старшого лейтенанта Руслана Коцюка, 1978 року народження. Його, як невідомого бійця ще минулого року поховали на військовому кладовищі у Запоріжжі, поряд з ішими своїми бойовими побратимами, тіла яких не вдалося встановити. І лише тепер, після ДНК-експертизи, тіло Героя повернули на малу батьківщину.
Джуринця мобілізували з Чортківського райвійськкомату до лав Збройних сил України 11 квітня минулого року. Він, як і Денис Громовий з Росохача та Роман Ільяшенко з Чорткова, наші полеглі в зоні АТО воїни-краяни, воював у складі 51-ї (Волинської) механізованої бригади. Останій раз виходив на зв’язок 28 серпня, перебуваючи під Іловайськом. З того часу рідні бійця кинули всі сили, щоб знайти військовика, але йому, як знаємо тепер, не судилося вийти живим з “Іловайського котла”.
Русланові було лише тридцять сім років, вдовою залишилась дружина Іванна, сиротами – двійко дітей.
Сьогодні, коли домовину з тілом вбитого військовика перевозили у село Джурин, о 10-ій годині біля катедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла у Чорткові данину глибокої шани і пам’яті прийшли віддати убієнному землякові і жителі Чорткова, навколишніх сіл. Єпарх Бучацької єпархії УГКЦ Владика Дмитро Григорак і чортківські священики відправили над тілом українського Героя поминальну панахиду.
Ця сумна і трагічна подія зібрала на подвір’ї храму і прилеглій до нього вулиці багато людей – бойові побратими, бійці із зони АТО, які перебувають на ротації – хлопці з Джурина, Полівців, інших населених пунктів району, студенти та учні навчальних закладів Чорткова зійшлись/з’їхались, щоб гідно зустріти тіло земляка-героя, якого привезли із Запоріжжя. Разом з представниками духовенства, влади, небайдужої громади районного центру присутні помолились за душу покійного бійця.
У рідному селі Руслана Коцюка проводжали в останню путь рідні та односельці. Віддати шану Герою приїхали люди з навколишніх сіл, Чортківського та сусідніх районів області. Руслан Коцюк не словами і крилатими гаслами, а власним життям довів, що любить свою Батьківщину.
Слава Герою, який віддав своє життя за Україну! Слава Україні!
