Вже зараз бачу цю гидоту і впевнений, що далі її буде тільки більше. Нам починають розповідати, “за що померли герої Небесної сотні”.
Правда, кожен з них помирав за щось своє, але вже точно не за те, щоб до їх імен примазувалися і танцювали на їх кістках. І так вийшло, що своєю смертю вони домоглися для нас свободи говорити і діяти.
Тому, якщо не вистачає аргументів, щоб говорити переконливо, а руки виросли з п’ятої точки, і дії виходять аморальними і безлаберними, дозволимо собі перефразувати автора, то не згадуйте імена загиблих всує. Краще віднесіть квіти на їх могилу, запаліть свічку і заткніться.