Про вербувальника донорів нирки з Чорткова. Чтиво не для слабкодухих

У Тернопільській області до трьох років ув’язнення засуджено рецидивіста, який вербував людей для продажу своїх нирок за кордоном.

У 2012 році в київському міжнародному аеропорту «Бориспіль» тернопільські правоохоронці затримали посередника з продажу людських органів і двох завербованих їм донорів, коли вони зібралися вилетіти в Шрі -Ланку продавати нирки. Так був перекритий нелегальний канал постачання людських органів з України за кордон.

«За кожного донора посереднику платили дві тисячі доларів»- Успішному завершенню цієї операції передувала тривала робота по збору інформації та встановленню по терпілих, – розповів “Фактам” начальник тернопільської обласної міліції Віктор Сак . – До того ж під час розслідування виник складний нюанс: добровільні донори – продавці нирок – не були зацікавлені давати свідчення.

Посередником виявився раніше неодноразово судимий житель Одеської області 31 -річний Віктор Мако (ім’я змінено . – Авт.) , який, власне, і став першим нелегальним донором. У Тернопіль він переїхав з особистих причин: тут створив сім’ю, на світ з’явилася дитина . Але спільне життя не склалося, і Віктор залишив дружину і перебрався до іншої жінки, жительки Чортківського району. Роботу не знайшов, а жити хотілося на широку ногу, тому не придумав нічого кращого, як дати в інтернеті оголошення про продаж своєї нирки. Через деякий час йому зателефонував невідомий ( слідство не встановило його особу) і запропонував десять тисяч доларів за орган (до слова, за кордоном вартість донорської нирки становить 100150 тисяч доларів). Але навіть запропонована сума здавалася астрономічної для жителів невеликого західноукраїнського міста, в якому мало не повальне безробіття.

Віктор дав згоду. Строго дотримуючись одержуваних по телефону інструкцій, пройшов медичне обстеження, а його результати відправив замовнику. Всі параметри підійшли, і незабаром його запросили приїхати в адміністративний центр західної провінції держави Шрі -Ланка Коломбо. Всю оплату по переїзду та проживання приймаюча сторона брала на себе. Через два тижні Віктор повернувся додому з грошима, але без нирки. А потім йому знову зателефонували покупці. Попросили терміново знайти ще одного донора. За посередницькі послуги платили дві тисячі доларів. І він відправив у Коломбо … свою співмешканку.Судячи з усього, «годувальникам» сподобалася ця оперативність і пунктуальність, і українцю запропонували стати посередником у їх нелегальному бізнесі.

– В обов’язки Віктора входили пошук і вербування донорів, контроль за проходженням ними медичних обстежень, оформлення закордонного паспорта та купівля авіаквитків в Шрі -Ланку, а також доставка людей під виглядом туристів в аеропорт Коломбо , – перераховує Віктор Сак. – Всі витрати на це брали на себе замовники. З-за кордону в Тернопіль приходили чіткі інструкції. Наприклад, з якими показниками крові і навіть з відтінком шкіри повинні бути наступні клієнти. За кожну поставлену людську «одиницю» посереднику платили вже встановлену раніше таксу в дві тисячі доларів …

«Про те , що жити з однією ниркою складно і небезпечно, навіть не замислювався»І канал поставок донорських органів запрацював. У Віктора було багато знайомих , він прекрасно знав, хто ледве зводить кінці з кінцями. Їм-то і пропонував угоду. Мовляв, два тижні життя в раю, операція – і розбагатієш. На це і «клювали» люди.

– Ми якось зустрілися з Віктором, розговорилися, і я розповів йому про масу проблем, які навалилися на мене , – згадує один з колишніх донорів 28 -річний житель міста Борщів Тернопільської області Юрій (всі імена постраждалих змінені. – Авт.) . – Роботу я втратив, грошей , щоб утримувати сім’ю і маленьку дитину, не було. З цього приводу з дружиною скандалили, вже доходило до розлучення. Віктор запропонував мені поїхати до Республіки Шрі -Ланка для трансплантації своєї нирки. За це обіцяв десять тисяч доларів з оплатою проїзду, проживання, оформлення документів. Я навіть не роздумував, погодився відразу.

Пройшов медичне обстеження в Борщівській і Чортківській центральних районних лікарнях. Віктор оформив мені закордонний паспорт, привіз на маршрутному таксі в міжнародний аеропорт «Бориспіль» , де купив квиток на літак сполученням Київ – Дубай. З Дубая ми разом прилетіли в Коломбо. Нас там зустріли, поселили в готель. Умови були дуже хороші, відмінно годували. Потім до нас в номер прийшла людина, яка відвезла мене в медичний комплекс , де я знову пройшов обстеження, здав різні аналізи . Коли результати стали відомі, був проведений консиліум лікарів. Мене відвезли в якусь клініку і зробили операцію з вилучення правої нирки. Потім я пройшов тижневий курс реабілітації, отримав гроші і повернувся на батьківщину. Про те, що я тепер неповноцінна людина , що з однією ниркою жити складно і небезпечно, навіть не замислююся . Для мене головне – моя сім’я …На таку ж на фінансову « вудку» попалася і наступна жертва.

– У мене склалася просто безвихідна ситуація , – пояснює житель міста Роздільна Одеської області 21 -річний Валерій. – На мені « висіли » банківські кредити, а віддавати було нічим – роботи немає. Я навіть сім’ї не міг створити через такі злидні. А так хотілося мати дружину, дітей ! Тому й погодився на пропозицію Віктора поїхати за кордон і продати свою нирку.Тільки за один місяць український посередник відправив у Шрі -Ланку , а також Еквадор і Коста -Ріку шість донорів, кожен з яких отримали за вилучений орган десять тисяч доларів.Важлива деталь: перед тим як лягати на операційний стіл, до них підходили юристи з обов’язковою умовою підписати документи, які , образно кажучи, «підганяли» під рамки місцевого законодавства про незаконну торгівлю людськими органами. У документах йшлося про те, що пацієнт «дарує» свою нирку родичу, якому потрібна негайна операція. Справа в тому, що згідно з Міжнародною конвенцією ні людина , ні його орган не можуть бути предметом купівлі-продажу, а ось пожертвувати родичу – це в рамках закону.

«Ми з братом передумали продавати органи , і це викликало у Віктора страшну лють»« Погорів » Віктор на чергових потенційних клієнтах. Два рідних брати з Тернопільської області теж по самі вуха сиділи в кредитних боргах і посилено шукали вихід зі складної ситуації.- Спочатку ми дали згоду їхати за кордон (у місто Сан- Хосе , США ) і продавати свої нирки, – зізнається 22 -річний Михайло . – Навіть пройшли обстеження у лікарів , оформили документи на виїзд, але в останній момент, чесно кажучи, злякалися і передумали. Боялися: чи справді заплатять, чи виживемо ми після операції, а раптом видалять замість однієї дві нирки ? Наша відмова викликав у Віктора страшну лють. Він кричав: «Тут тактика “хочу – не хочу” не проходить! Надіслані гроші на ваше обстеження та оформлення документів витрачені. Я ж втрачаю не лише свій гонорар, а й довіру замовників!» Нам нічого не залишалося, як звернутися до правоохоронних органів за захистом …

Стосовно Віктора було відкрито кримінальне провадження за статтею «Торгівля людьми» , яка передбачала покарання від п’яти до 12 років позбавлення волі. Днями суд визнав зловмисника винним і засудив до трьох років позбавлення волі, а також до конфіскації всього належного йому майна. Засуджений, схоже, так і не зрозумів, що порушував закон.- Я не торгував людськими органами , а лише допомагав людям, які добровільно продали нирки, вирішити їх матеріальні проблеми, – говорив підсудний Віктор.

– Засуджений запевняє, що не усвідомлював, що вчиняє злочин, – коментує начальник тернопільської обласної міліції Віктор Сак . – Але , думаю , він прекрасно все розумів і боявся покарання, от тільки жадоба до відносно легких грошей перемогла. Практика показує, що кількість скоєних злочинів та їх тяжкість завжди пов’язані з економічним станом суспільства . Якщо в радянські часи, образно кажучи , зловмисники зривали шапки з перехожих, знімали куртки або відкручували колеса у машин, то тепер торгують людськими органами та організовують нальоти на банки. Дайте людям роботу, і злочинність сама піде на спад!

PS. Матеріал підготовлений за сприяння Центру зв’язків з громадськістю управління МВС в Тернопільській області.

0352.com.ua