11 квітня 2024 року в бібліотеці для дітей м. Косова відбулася зустріч із сучасною дитячою письменницею, членкинею НСПУ, НСЖУ та НСКУ Аделею Григорук, відомою не тільки на Прикарпатті, в Україні, але й за межами нашої держави. Вона є частою і бажаною гостею у школах, бібліотеках, дитячих садках Косівщини, Вижниччини, Путильщини, Верховинщини, Коломийщини, Рахівщини, Тлумаччини, де діти читають її вірші та співають пісні.
Мала честь бути запрошеною на цей захід. Відвідувати дитячі заходи мені приходилось не дуже часто, але ця зустріч зі школяриками мене зворушила. Завітавши в бібліотеку, я немовби потрапила в світ свого дитинства, світ казки. Приємно була вражена, бо зараз тут зовсім по-сучасному: книжкові стелажі з чарівними назвами — «Відгадай, з якої ми казки?», «Мандрівка в країну дитинства», «Мозаїка книжкових новин», «Тобі, Кобзарю, наш уклін», «Подорож до країни словникової», тематична виставка книжкових видань, періодичної літератури бібліотеки, настільні ігри, які зацікавлюють і захоплюють дітей.
Раптом затамовую подих — на порозі світлиці усміхнені школярики. Це вони — учні 2 класу Косівського навчально-виховного комплексу I ступеня зі своєю учителькою Ольгою Василівною Гавриш прийшли на зустріч із Аделею Григорук, яку добре знають за прочитаними її книжками «До нас іде Миколай», «Казочки для Тарасика», «Хто мій друг», «На рідній землі». Захід організували бібліотекарки Валентина Фокшей та Світлана Семанишин з метою особистого знайомства дітей з письменницею та її творчістю, з новими дитячими віршами та казками.
Дітки займали свої місця, допитливо зупиняючи погляд на викладці літератури під назвою «Казковий світ з-під пера Аделі Григорук».
Валентина Іванівна — провідна бібліотекарка, представила другокласникам відому і талановиту краянку Аделю Григорук, яка народилася на Прикарпатті — в селищі Обертині Тлумацького району. Розповіла, якою допитливою зростала маленька Аделя, як цікавилась, що там її двоюрідний братик мудрує над книжками і зошитами, захоплювалася казковими оповідями батька, чарівними піснями мами. Вже в чотири роки була безмежно щасливою, бо самостійно почала читати казочки та навіть і творити їх. Її дитячу уяву захоплювали оповіді про котиків і собачок, зайчиків та ведмедиків. Сталося так, що дитячі мрії Аделі перенеслися в її доросле життя й втілилися в книгах для дітей.
Перша книжка «Казочки для Тарасика» побачила світ у 2011 році і присвячена внучкові Тарасикові. А далі вийшли друком збірки «До нас іде Миколай» (казки), «Хто мій друг?» (загадки), «Ростіть великі» (казки), «На рідній землі» (поезії), «Найдорожчий скарб» (казки), «Лийся, пісенько крилата» (дитячий пісенник). Саме ці книги вчать дітей любити рідний край, свою українську мову, поважати батьків, цінувати любов, чесність, дружбу і доброту та пам’ятати, що добро завжди перемагає зло.
Зустріч проходила захопливо — між школяриками та Аделею Григорук велася жвава розмова. Дітки щиро ділилися своїми мріями про майбутні професії, називали прочитані книги, говорили, що найбільше чекають перемоги і миру.
Учні з великою уважністю слухали розповідь, висловлювали свої думки. Їм було цікаво, що твори письменниці друкуються не тільки в Україні, але й в Румунії (журнал «Дзвоник»), Канаді (журнал «Розумники») та навіть у далекій Австралії («Наш український дім», науково-популярний часопис для вчителів України та діаспори). А чарівні казочки — «Зайчик Побігайчик і котик Мурчик», «Казочка про гарбузове зернятко», «Казка про Муравлика», «Казка про старого черевика», «Лісова розбійниця», «Сміливий горобчик», «Як Бровчик, Сірко і Буцик зірку шукали», «Як зайчик і білочка стали друзями» — звучать в аудіозаписах у виконанні професійних українських та зарубіжних артистів та дикторів. Кілька аудіоказок Аделя Григорук подарувала бібліотеці та другокласникам.
Аделя Григорівна читала свої нові казки, вірші, у захопливій формі загадок знайомила читачів зі світом природи, а спостережливі і кмітливі школярі відгадували, про кого чи про що йде мова. Вражала активність, цікавість та допитливість діток, які задавали безліч запитань, на які отримували не менш цікаві відповіді. Особливо сподобалися школярикам «арифметичні вірші» Аделі Григорук, які вони уважно слухали і намагалися якнайшвидше розв’язати.
Своїми талантами потішили письменницю вихованці школи — Катерина Беньковська, Максим Шевченко, Станіслав Маципула, Вероніка Петрук та інші, які із великим задоволенням і натхненням читали вивчені напам’ять її вірші.
Підсумовуючи зустріч, Валентина Іванівна наголосила читачам, що різножанрові вірші Аделі Григорук дають змогу дівчаткам і хлопчикам дізнатися про Україну, рідну мову, будні та свята народу, пізнати себе, своїх братиків і сестричок, матусь і татусів, дідусів і бабусь, вчать розрізняти добро і зло, цінувати дружбу, допомагати близьким, поважати старших. А ще познайомитися зі звірами, птахами, тваринами, які розмовляють, працюють, граються, сумують і радіють. Барвисті сторінки дитячих книг письменниці, ілюстрації до яких створив художник Антон Григорук, відкривають багатство і красу нашої природи.
Завершенням цієї незабутньої зустрічі були дарчі підписи письменниці на книгах (тут зазначу, що котрась із дівчаток, не маючи дитячої книжки, принесла для автографа книгу А. Григорук для дорослих — «На відстані слова») та вручення Аделею Григорівною книжок для бібліотеки і школи. На одній із книжок вона написала: « Шановній Ользі Василівні та її допитливим школярикам із побажаннями нашої Перемоги, щасливого дитинства хлопчикам і дівчаткам і — щоб лунала пісня на нашій мирній землі!» Наприкінці діти і дорослі зробили спільне фото на згадку про це незабутнє свято книги.
Хоч малеча була переповнена враженнями, але не поспішала — одні підходили до стелажів і вибирали книжку, інші підходили до Аделі Григорівни із запитаннями і своїми побажаннями. Мене вразила надзвичайна ерудованість учнів цього класу, які багато читають, впевнено відповідають на запитання, цікавляться не тільки книгами–казками, але й книгами різної тематики — з історії, географії, космосу, про Чорнобиль, держави і прапори. На мою думку, це заслуга батьків і чудової вчительки Ольги Василівни, яка веде дітей у незнаний світ науки, дарує дітям уроки грамоти та доброти, вчить дружити, поважати себе і друзів, розрізняти добро і зло, зігріває материнською любов’ю. А на допомогу їм приходять бібліотекарі, які проводять безліч книжкових заходів для дітей та підлітків: презентації книг, голосні читання казок, поезій, екскурсії по бібліотеці, майстер-класи, зустрічі з дитячими письменниками.
До цього часу залишається в душі атмосфера цього дня — невимушена, позитивна, заряджена мудрістю слова й артистизмом письменниці, безпосередністю і щирістю дітей. Розмова з А.Григорук залишила в дитячих душах не тільки тепло і радість від спілкування, а й сподівання на нову зустріч з новими книгами.
Від таких побачень задоволення отримують не лише маленькі читачі, але й письменниця, бо в них вона черпає натхнення для нових творів.
Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції та РО «Просвіта».
Leave a Reply