«Наші музиканти виховуються переважно на іноземних зразках. Іноземні зразки не завжди цивілізовують емоційний світ наших музик. Це може зробити лише національна музика»,– так поетично мовив композитор, Герой України Володимир Івасюк.
І сьогодні, 28 березня 2024 року звучала національна музика! Тонка, проймаюча «Мелодія» Володимира Івасюка у виконанні талановитих молодих скрипалів, лауреатів Всеукраїнських і міжнародних конкурсів, ансамблю «Чарівні струни» (керівник–Людмила Мартинюк, концертмейстер – Тетяна Скрипник) заполонила душі і серця гостей, які завітали сьогодні до Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка.
Достеменно, ми ніколи не дізнаємося, звідки приходить натхнення до талановитих людей. Але те, що такі люди зустрічаються на нашому шляху – абсолютна закономірність.
Такою ж талановитою є наша нинішня гостя, відома українська поетеса Інна Гончар, лауреатка літературно-мистецьких премій імені Ольги Кобилянської та Івана Нагірняка, патріотка, активна просвітянка, фахівець зі зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» . Її поетичні збірки: «За пензлем дивовижного митця» (2001), «Душі прозорої каплини» (2006), спільна з місцевим композитором, членом Всеукраїнської асоціації композиторів Михайлом Рожком збірка пісень «Дарунок невидимого птаха» (2006 р.), переклад поеми-казки Миколи Палагути «Про будову і про ГЕС, про звіряток й ліс чудес» (2011 р., російський оригінал датований 1979 р.), “Звучить розчулено струна” (2019 р.), “По цю сторону межі” (2021 р.), «Вірші цієї війни» (2023 р.) читають і люблять шанувальники влучного та емоційного поетичного слова. Велику долю часу та сил Інна віддає і волонтерству, вміє гуртувати навколо себе чимале коло справжніх патріотів. А за збірку «Вірші цієї війни» І. М. Гончар отримала грамоту від Міністерства оборони України.
«…Поезія, то кращі слова про найвищі почуття в найдосконалішому порядку. Її поетичні вагомі і правдиві, водночас легкі і ніжні, мелодійні і несподівані, мовби викришталені в часі, зодягнені у вельон образності, іскряться то радістю, то мудрістю, а то болем і стаємниченістю. Вчитуєшся і розкошуєш, втішаєшся словом, довіряєш йому, бо воно небайдуже, а щире, віднайдене авторкою в глибині душі. Усвідомлення, помножене на талант і працьовитість і зрощує сходи, які відтак і колосяться щедрим урожаєм на її поетичній ниві. Тут і патріотична лірика, вірші, присвячені Михайлові Івасюку, Василю Симоненку, Ользі Кобилянській, Володимиру Івасюку, інтимна поезія, і рядки, в яких оспівується любов до матері, до сина, краса і велич, рідної природи», – так писав про Інну Гончар І. С. Нагірняк у своїй книзі «Перевесло» (видавництво «Букрек»).
Іван Семенович по-батьківськи огортав Інну опікою та любов’ю. Згодом, у 2021 році Інна Гончар стала першою лауреаткою міської Новодністровської літературно-мистецької премії імені Івана Нагірняка.
Що ж пов’язує нашу гостю з постатями Володимира та Михайла Івасюків?
Інна Гончар – переможниця радіовікторини до 50-річчя Володимира Івасюка, була гостею передачі «Спочатку було слово» (м. Чернівці, 1997, автор і ведуча Парасковія Нечаєва); запис якої відбувався у колишній родинній оселі славетних українців.
Сьогодні звучали поетичні посвяти Михайлові та Володимирові Івасюкам; мамі, Тамарі Дмитрівні, педагогові з 47-річним стажем, донечці, Україні і нашим славним воїнам, нові поезії…
Щира, привітна зустріч, вишукане поетичне слово Інни Гончар, теплі спогади та бесіда розчулили душевні струни усіх, хто побував на трепетній зустріч із ПОЕЗІЄЮ.
Світлі та приємні, зворушливі та вагомі слова нашій гості дарували краєзнавець Юхим Гусар, ідейна натхненниця клубу «Дебют» при ЧОУНБ ім. М. Г. Івасюка Ольга Серебріян, директорка культурно-мистецького центру «Чернівці» Лідія Анциперова, меценат, поет Михайло Графов, докторантка кафедри сучасної української мови філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Алла Антофійчук, в. о. директора Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка Наталія Мороз.
Про зустріч у Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка Інні Михайлівні будуть нагадувати подаровані книги для родинної бібліотеки, весняні тендітні квіти, трепет душі та пам’ятні світлини.
А наша музейна книгозбірня поповнилася книгою Інни Гончар «Звучить розчулено струна», де вміщені вірші-посвяти Батькові та Синові Івасюкам. А блакитно-жовтий янгол, сплетений із ниток, охороняти наш заклад і усіх поціновувачів творчості композитора, які будуть відвідувати музей Володимира Івасюка.
Книга відгуків Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка замережилася промінчиками доброї та світлої душі поетеси: «Низький уклін усім причетним за можливість дарувати своє слово у такій особливій атмосфері, де жили і творили люди-легенди, люди-світочі, люди-зорі нашої України! Дякую за здійснення мрії!
Олена Логінова,молодша наукова співробітниця Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка
І
І нехай ще не раз, пані Інно, для Вас «звучить розчулено струна», щоб «всміхалися кетяги калини і бриніла радісно роса», «співає ліс із сонцем за вікном», мережиться стрічання, «загоїти кожну рану і неньку свою – Вкраїну» і не втрачати віру «в світлий день і мирні небеса!»
Івасюку 75
Інна ГОНЧАР
Leave a Reply