Заманливий роман сучасного автора! – саме таке враження викликає «Вирощування алмазів» Ігоря Павлюка у мене. Небагатослівне, наснажена особистісними проживаннями висловлювання, глибоке думками та вболіваннями за людину, парадоксальне поєднуванням «блудів» та передчуттям нестримної залежності від агонізуючих впливів наукових пізнань та відчуттів.
В романі звучить і манить, здавалося б, єдність несумісного, талановито та вміло вписана в сюжет. Достатньо приземлений, наче навмисно провокуючий буденністю сюжет, може навіть викликає спротив, але згодом відкривається багатством мислення і художньо ограненим, як поетичний алмаз, словом.
Автор стверджує: серця людські – і великі, і вбогі – шукають гармонію духовну і в собі і довкола, творять, вирощують ті алмази, а водночас шаленіють у прірвах «ігрищ-фіглів» людських та комп’ютерних.
Але як добре, що все-таки на мить життя, знаходять любов, дар небесний, і долають порожнечу та байдужість часо-простору.
Григорій Шумейко, режисер-постановник,
народний артист України,
актор театру імені Марії Заньковецької.