Ігор Павлюк. Сопілка: Вірші для дітей. – Львів: Піраміда, 2017. – 88 с.
Довго не брався читати цю книгу, бо на обкладинці зазначено: «Вірші для школярів». Що я, школяр хіба? Але розгорнув, «подолав» вступні речі та перейшов до поезії, – ось тоді дійсно відчув себе учнем неймовірної лірики! «Сопілка з калиновим голосом» заграла такими ритмами, римами, Образами і метафорами, як це може бути лише на Поліссі, де тонко й ніжно душа людини (тобто, поета) відчуває природу і сенс життя…
Вибіркові 75 віршів Ігоря Павлюка вразили самобутністю, силою і правдою слова! «Піду у світ, немов Сковорода» – бідкається поет і визнає: «Піти на хрест – історія стара. Садити ліс – Це нині вид протесту».
А вірш «Я мав твій хліб і пив твоє вино» – це просто геніальна річ: «Твоєї долі зламана стріла, Тебе я вибрав генами, Вкраїно». Так могли написати лише Василь Симоненко, Ліна Костенко та ще небагато золотих імен української літератури!
Суб’єктивно стверджую, що ці вірші мають читати діти і дорослі усіх поколінь, пам’ятаючи Франкове: «Semper tiro!»
(19.06.2019)
Юрій Хмелевський
м. Тульчин