Врожаями колосяться ниви
Врожаями колосяться ниви,
І хмарки над лугами пливуть,
Гори, ріки і далі манливі –
Усе це Україною звуть.
Ми у неї – як в матері діти,
І хоч маєм мільйони імен,
Та її теплотою зігріті,
Приголублені шовком знамен.
Ми у школі гортаємо книжку
І читаємо перші слова,
А ласкава Вітчизни усмішка,
Наче сонечко, нас зігріва.
Хліб — усьому голова
Рум’яний хліб добром сія
В біленькій нашій хаті.
А за столом — уся сім’я,
Щаслива, як на святі.
Гарячим духом пахне хліб,
Ще вчора — стиглий колос.
І золотий пшеничний сніп,
Що чув зозулин голос.
Сьогодні — круглий, осяйний —
Прийшов до нас в домівку.
Він — не звичайний, він святий
В одвічнім пошанівку.
Бо хліб — усьому голова!
Запам’ятай, дитино:
Шануймо завжди ці слова,
Як Бога й Україну!
Квіти для мами
В теплі дні весняні в квітні
Я садила різні квіти:
І жоржини, і тюльпани —
Хай цвітуть вони для мами.
Гарно квіти доглядаю,
До схід сонця поливаю,
Щоб росли вони великі —
І лілеї, і гвоздики.
Тут іриси й хризантеми
Завжди горнуться до мене,
І білява ніжна рожа…
— Ти на неї, доню, схожа, —
Так мені матуся люба
Каже, як мене голубить.
Довгодзьоба сіра птиця
Сіра птиця — чап-чалап —
На болоті ловить жаб.
Голову чубату схилить,
Й між осоку пильно зирить.
Хто де міг, то там сховався,
Щоб у дзьоб їй не попався.
Довгонога скрізь бродила,
Та нічого не вловила.
— Чап-чалапки, чап-чалапки,
Ви куди поділись, жабки?
(Чапля)
Дивний двір
(чистомовка)
Хочеш, в дивний двір зайдем?
Не знайдеш такий ніде!
Ду-ду-ду! Ду-ду-ду!
Грає бусол на дуду.
Ді-ді-ді! Ді-ді-ді!
Шпак виводить на трубі.
Одуд взявсь за контрабас —
Виграє веселий джаз.
Чорний дрізд й поважний дятел
Їм підспівують завзято.
… Ці мелодії охоче
Музикують аж до ночі.
Двір наш сповнений чудес
Де такий іще знайдеш?
Вже Кізонька не хвалиться
Біленька юна Кізонька
На вигоні гуляла,
У затінку берізоньки
В люстерко заглядала.
Спідничка бантом стягнута,
Корсетка дуже мила.
— Ой, як я модно вдягнута! —
Сама себе хвалила.
— Яка ж ти, Кізко, вискочка, —
Не трать слова намарно.
Притримай свого писочка:
Хвалитися негарно! —
Так пташка Перепілочка
До Кізки промовляла.
Почервоніла Кізочка
Й хвалитись перестала.
Індик-боягуз
Індик булькоче у дворі,
Аж лячно робиться мені,
Він грізно настовбурчив пір’я —
Боюсь я вийти на подвір’я.
А бігти треба — ну, хоч плач,
Бо жде мене новенький м’яч,
Щоб з ним в футбол пограти.
Та як же вийти з хати?
Кажу Рябкові: — Друже любий,
Рятуй мене ти від погуби:
Цю птицю зажени у хлів,
Щоб я з двора втекти зумів.
Рябко здійняв страшенний крик!..
Індик мерщій сховавсь в курник!..
І сам собі я здивувався:
Невже я індика боявся?
Вітре, вітрику!
(віршик-закличка)
Вітре, вітрику, вітрище,
Ти чого у полі свищеш?
Ліпше двір наш підмітай,
Змія в небо піднімай!..
Вітрякові крути крила,
Щоб була у нього сила
Намолоти нам муки
І на хлібчик
Й на булки!
Літня гроза
Вершини гір і полонини
В туман закуталися зранку,
Немов повітряні руїни
Кимсь зачарованого замку.
Сердитий вітер враз задихав,
Озвалась з неба громовиця,
Погнав нещадно хмари вихор,
Викрешуючи блискавиці.
Дощ дочекавсь свого моменту,
Пустився на сади, на ниви,
Та, мов за рухом диригента,
Спинився враз, усім на диво.
…Блакить небесна знов сміється,
Омита літньою грозою,
А поміж гір росисто в’ється
Стежина, вкрита бірюзою.
Дуже хочу я навчитись
(лічилка)
Дуже хочу я навчитись
Швидко й правильно лічити.
Тож лічилочку просту
Промовляю на ходу.
— Раз — берізки,
Два, три — клени,
Мають листячко зелене.
А чотири — це грибочок
Всівся просто під пеньочок.
П’ять — дубочок,
Шість — ялинка,
Сім — вузесенька стежинка,
А по ній стрибає зайчик,
Сірий зайчик-побігайчик.
Вісім, дев’ять — пташенятка
Виглядають маму й татка.
Десять — радісні сунички,
Що у них рум’яні щічки,
Всі на небо поглядають
Любе сонечко вітають.
Скільки пасажирів?
Притьмом вскочив у трамвайчик
Куцохвостий сірий Зайчик.
Вепр-водій мотор не глушить,
Бо трамвайчик ось-ось рушить.
Глянув Зайчик пильно-пильно,
Чи немає місць де вільних.
На передньому сидінні
Дві Лисички в модних скінні. *
Ззаду Вовк, — сережка в вусі,
Поруч — Ґава в капелюсі.
А за ними сіли збоку
Балакучі дві Сороки.
Лев-кондуктор каже гучно,
Щоб усі всідались зручно:
— Щоб квитки я міг продати,
Мушу вас порахувати!..
Скільки? — хто з вас дітки знає? —
Пасажирів у трамваї?
Відповідь: (1+2+1+1+2 = 7)
*Скінні — завужені донизу штани, які щільно облягають ноги.
Хто ця тітонька ласкава?
(загадка)
Прийшла до нас тіточка,
Гарна, як та квіточка.
Щічки нарум’янила
Яблучкам в саду,
Виноград доглянула
Й вишню молоду.
Бджілок медом зманює,
Зве пташок у гай,
І сонце й дощик зваблює —
На щедрий урожай.
Поля позолотила,
Колоссям ниви вкрила,
Шле тепло на річку й скали.
Хто ця тітонька ласкава?
(Літо)
Аделя Григорук
Leave a Reply