Василь Гуцуляк цілу добу просидів у підвалі Жовтневого палацу, переховуючись від силовиків

26-річний Василь Гуцуляк з Тернопільщини на Майдані з 16 січня. За професією він будівельник. Спочатку був сам по собі, а потім записався у сотню. Ночував у КМДА до того часу, поки її не звільнили у результаті домовленостей. Протестувальники з КМДА перейшли до Жовтневого. 

18 лютого був похід до Верховної Ради, який переріс у протистояння, газ, стрілянину і т.д. Після сутичок біля Ради, Василь повертався на Майдан через Бесарабку і Хрещатик. Зайшов на територію Майдану і пішов до Жовтневого. З’явилась інформація, що палац буде захоплювати Беркут. Треба було евакуювати людей. Коли люди усі вийшли, Василь і кілька хлопців повернулись забрати свої речі і документи. У цей час Беркут прорвав центральний вхід. Хлопці думали тікати через чорний вхід, але з того боку вже заходила Альфа. Про це йдеться на сторінці “Єлюди –maidaners”.

«Ми знали, що у будівлі є підвал і горище. Вибрали підвал, бо там сильніші двері», – згадує будівельник. В підвалі сховались 14 чоловік віком від 19 до 55 років. Вони шафами підперли зсередини металеві двері. І просиділи у підвалі рівно добу (з 15.00 18-го лютого до 15.00 19-го лютого). Там була тільки вода, чайник і цукор. Про те що відбувається на вулиці вони знали. Мобільний зв’язок навіть у підвалі працював нормально.

«Старший чоловік почав панікувати, телефонувати комусь. У результаті про наше місце дізнались і прийшли вибивати двері», – каже Василь. 2 години бійці спецпідрозділів намагались вибити двері у підвалі. Потім вони запропонували вийти з миром, але ті погодились тільки за умови, що людей виведуть народні депутати і медики, яких вони знають. «Старший з Альфи дав слово офіцера, що нас чіпати не будуть. Вони зрозуміли, що двері не вибити», – пояснює хлопець. Прийшли 3 депутата і 5 медиків.

Коли люди з підвалу вийшли на вулицю, побачили величезну масу спецпідрозділів. З правої сторони Жовтневого чоловік 500 з Беркуту, сиділи і обідали. Побачивши протестувальників почали вигукувати на їх адресу образи. Їх заспокоїло начальство. Кожну людину з підвалу працівники Альфи обшукали, записали на відео і сфотографували, записали усі контактні дані, прізвища, звідки і коли приїхали. І вже після цього відпускали. Люди з Жовтневого пройшли повз готель «Україна» і вийшли до метро Хрещатик. Жінка медик провела 5-х хлопців до посольства Канади. У посольстві вже було багато людей. Десь 70 чоловік. Там Василь провів ще 2 доби.

Новини про розстріли на Інститутській він дізнався вже звідти. У посольстві думали, що ситуація може піти по найгіршому сценарію і думали що можливо навіть доведеться вивозити цих людей з країни. У ніч на 21-е лютого Василю стало погано. Схопила нирка і шлунок. Йому викликали швидку і він потрапив до лікарні швидкої допомоги. Але у нього проблема не стільки з нирками, скільки з кашлем. Це отруєння газом, говорить хлопець. У нього 5 днів була дуже висока температура.

«Ці три дні, коли зі мною не було зв’язку, рідні вже думали, що я помер. Коли подзвонив батькам, вони плакали і раділи, що я живий», – каже Василь.

Зараз він живе у киян, ще 6 днів буде ходити до лікарні на процедури. А потім повернеться додому. На Інститутську і Майдан йти не може. «У мене не має сил для цього. Моральних», – уточнює хлопець. Дуже хочеться, щоб він якнайшвидше повернувся до нормального життя.