27 листопада – Буковина і все поважне українство віддає шану своїй Царівні, незабутній Орлиці, чиє 160-річчя відзначаємо цьогоріч.
Того дня в багатодітній родині дрібного урядовця народилася та, якій судилося стати відомою письменницею, представницею модернізму, що боролася за права жінок і зналася на філософії та гастрокультурі, — Ольга Юліанівна Кобилянська. Вона була людиною прогресивних поглядів і дещо випереджала свій час. Її героїні напрочуд вирізняються інтелігентністю, емансипованістю та нескінченними пошуками ідеалу.

Гортаючи її твори, занурюючись в атмосферу тогочасного життя, мимоволі відчуваєш, як обожнювала Ольга Кобилянська рідні Карпати, захоплювалася життям гуцулів та яку неймовірну насолоду дарували їй прогулянки горами.
Тож бережу серед своїх творчих скарбів присвяту нашій Буковинській царівні.

                    Ользі Кобилянській

Осінь мандрує на всій Буковині,
Тихо шепоче кругом падолист.
Скільки для щастя потрібно Людині,
Щоб два крила до небес піднялись?

Ниточка щастя сама собі в’ється
Десь від самотності між суховій.
Жінці себе відчувати вдається
Просто Царівною в долі своїй?

Де ж тая доля – блукає у тінях,
Надто спішить, помилившись в думках?
Жінка – то погляд тривожно-осінній
Чи запізнілої радості птах?

Осінь дарує тепло на прощання,
Листя зітхає на голій землі.
Жінка для когось несе сподівання,
Прагнучи теж у щасливий політ.
Листопад 2003

Надзвичайно хвилююче згадувати мені таке ж 27 листопада, день народження знаної мисткині, але 2006 року, коли у літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської у Чернівцях – у невеликому одноповерховому особняку, першій власній оселі видатної української письменниці, під час перших урочистостей з нагоди заснування отримала диплом лауреата літературно-мистецької премії (яка віднедавна вже має статус Міжнародної) імені Ольги Кобилянської у номінації «Поезія». Таке визнання здобувають щороку за найкращий літературний, художній або публіцистичний твір, наукову розвідку про життєдіяльність сучасної жінки в Україні, становище її в суспільстві, ситуацію щодо гендерної політики в державі; а засновниками премії були редакція газети «Буковинське віче» на чолі з Вірою Китайгородською та дирекція туристично-готельного комплексу «Буковина» – Валерій Чинуш.
Із року в рік шанувальники майстерно виплітають яскраву канву життя і творчості нашої славетної землячки, до творчості якої, як зазначала письменниця Соломія Павличко, «ми й сьогодні приходимо по естетичну насолоду і знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі».
А мені згадались мої рядки присвяти, написані свого часу до 130-ої річниці Ольги Юліанівни:

Я біля вашого рояля
Одна розгублено стояла.
Всміхалась осінь за вікном
В очах заплаканих алей.
І у мовчанні цілий світ
Я із надією питала:
«Чи можна поряд у житті
Зустріть Людину між людей?!»

Горіло світло над столом,
Душа за всім спостерігала:
Ішла Царівна поміж рос,
До щастя линучи крильми.
Гірська орлиця в кожну мить
Букети осені збирала
І виглядала ще крізь скло
Нових вітрів за ворітьми.

Мовчав покинутий рояль,
Змарніла вишивка у тиші,
Годинник мовчки віддавав
Хвилини болю й самоти.
Жіноча доля ж попри все
В сльозах всміхається і пише
Рядки любові і розлук,
Надії й болю гіркоти.

Цілющим дивом, направду, видаються мені щоразу рядки, написані Ольгою Юліанівною, тому, уже з нагоди 150-річчя із дня народження знаної нашої землячки, і зʼявилася у мене однойменна присвята:

Не часто радість гостювала
У її долі особливій,
Душа ж у слові раювала,
У благодатній своїй зливі.

Цілющим дивом — клавіш звуки
Несли у гори понад плаї,
Торкались пензлем серця руки
Між білих стін, немов за гаєм.

Єство шукало промінь сонця,
Густими хмарами укрите,
А едельвейс сухий в сторонці
Вбирав його в святошну свиту.

Вода була у склянці морем,
Гойдався човник без чорнила
І так манили небо й звори,
А вона мріяла, безкрила.

На струни зграйкою, мов птиці,
Слова злетілися мимоволі —
Тамує Горлиця-Орлиця
Заспраглим душам давні болі.
20.11.2013

Тож будьмо справжніми царівнами у долі, дорогі жінки, і всією силою нашої жіночої душі вимолюймо мир і довгоочікувану українську Перемогу!

Інна Гончар, лауреат літературно-мистецької премії їм. Ольги Кобилянської (2006р.), член НСЖУ і НСПУ, авторка радіопрограми «Окрилене слово на «Новодністровському радіо»