“Богдан Гаврилів є істориком прикарпатської школи, серед його учителів Ярослав Мельничук, академік Володимир Грабовецький, тому в статтях науковці домінує краєзнавчий аспект. У цих матеріялах мало того, що називаємо науковою сенсацією, але переважає наукова відповідальність за оприлюднений факт…”
ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ БОГДАНА ГАВРИЛІВА
Богдан Гаврилів. Історія Прикарпаття в краєзнавчих дослідженнях: Вибрані статті. Івано-Франківськ, 2013. – 400 с.
Позитив доби української незалежности (1991-2014), нехай і паперової, у індивідуальних можливостях розвитку культури та науки. Свідченням цьому той огром історико-літературних та історико-краєзнавчих досліджень, які заполонили культурний та наукових простір. Не всі вони витримають випробування часом, але більшість із них є необхідною ланкою національного пізнання й плекання національно-культурної традиції.
Історик Богдан Гаврилів, який вже більше, ніж 50 літ працює на ниві історико-краєзнавчій та педагогічній, є знаковою фігурою на Прикарпатті: викладач Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник культури України, лауреат всеукраїнських та обласних історико-краєзнавчих премій, довголітній голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (1996-2009), головний історик Івано-Франківська, почесний житель Івано-Франківська, до свого ювілею підготував книгу вибраних статей.
У передмові „Богдан Гаврилів – історик, краєзнавець, педагог“, яку написав учень дослідника кандидат історичних наук Андрій Королько, детально розкрита біографія вченого в контексті його історико-краєзнавчих пошуків. він же розкрив і структуру книги: „Багаторічні дослідження автора, що за об’ємом сягають 10 томів, дали можливість вибірково помістити в цьому виданні, і відповідно висвітлити основні періоди краю, які подаються у п’яти розділах. Тематично в них окреслюються проблеми вивчення історії Галичини, яскравих сторінок історії – Станіслава – Івано-Франківська, пам’яток історії та культури краю, історичних постатей і дослідників-краєзнавців Прикарпаття“. Також я погоджуюся із висновком Андрія Королька, що „сьогодні ще рано осмислювати роль і місце цієї яскравої, різнобічної й непересічної постаті в українській науці, культурі та освіті“. Як хтось із класиків любив повторювати: велике бачиться на відстані. Все це говорю до того, що Богдан Гаврилів продовжує активну працю і підсумки проводити ще зарано.
Що імпонує у цій книзі: скрупульозність фактів і детальна їх констатація („Українські дослідники історії стародавнього Галича“; „Польські дослідники історії Галичини ХІХ ст.“; „Найдавніший некрополь міста“; „Заснування та розвиток педагогічного інституту“; „Все-таки в Івано-Франківську є чимало Франкового!“; „Пам’ятники та визначні історичні місця, присвячені козацькій героїці ХУІ-ХУІІІ ст.“ та ін.). Є серед матеріялів відкривавчі, напр. „Документальний портрет Роксолани зберігається в Луврі“ , полемічні („Який пам’ятник «Руській трійці» буде в Івано-Франківську?“ чи вже згаданий матеріял „Все-таки в Івано-Франківську є чимало Франкового!“); біографічні („Олександр Феданко“; „Життєпис Ярослава Мельничука“, „Володимир Полєк – відомий історик-краєзнавець“; „Володимир Качкан“; „Іван Миронюк“). Вписуються в загальну канву книги і два тематичні радіоінтерв’ю, які провели із Богданом Гаврилівим журналісти Любов Крайня і Богдан Кучер.
Цікавим і повчальним є розділ «Історичні постаті Івано-Франківщини», зокрема зокрема історико-біографічні нариси, присвячені Ісидорові Шараневичу, Левкові Бачинському, Ользі Басараб, Михайлові Василишину, Володимирові Войцюку, Михайлові Фіголю…
Богдан Гаврилів є істориком прикарпатської школи, серед його учителів Ярослав Мельничук, академік Володимир Грабовецький, тому в статтях науковці домінує краєзнавчий аспект. У цих матеріялах мало того, що називаємо науковою сенсацією, але переважає наукова відповідальність за оприлюднений факт.
Тут маю сказати про ту роль, яку відіграв Богдан Гаврилів у встановленні пам’ятника діячам «Руської трійці» в Івано-Франківську. Можна із впевненістю заявитиЮ якби не методична і рутинна робота Богдана Михайловича по збиранню коштів і організації підтримки творчих і громадських організацій, цього пам’ятника, відкритого 31 грудня 2013 року в центрі Івано-Франківська, могло би і не бути.
Видання Богдана Гавриліва «Історія Прикарпаття в краєзнавчих дослідженнях» є талановитим науковим подарунком для всіх шанувальників української минувшини, зокрема її прикарпатської сторінки, бо тільки знаючи історію свого рідного краю, можна пізнати історію держави, яка продовжує боротьбу за свій завтрашній день. В такому контексті Богдан Гаврилів безперечно є одним із найвідданіших воїнів української історії в її вчорашнішній , сьогоднішній і завтрашній переможній і життєстверджуючій ході.