Мабуть, важко знайти у Львові творчу особистість, про яку було б написано стільки монографій та газетних публікацій, як про актора Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької, Народного артиста України Святослава Максимчука. Цьому є пояснення. Він зіграв понад 100 ролей, особливу популярність здобув як майстер художнього читання: завдяки тонкому відчуттю стилю письменників, глибокого проникнення у  психологію творів створив солідний доробок — понад 40 авдіоальбомів, половина з них — у серії «Українська класика від Святослава Максимчука». Також у репертуарі художніх читань Максимчука – твори Григорія Сковороди, Маркіяна Шашкевича, Степана Руданського, Тараса Шевченка, Івана Франка,  Леся Мартовича, Осипа Маковея, Василя Симоненка, Дмитра Павличка, Романа Луб­ківського, Ігоря Павлюка і багатьох інших письменників. А ще він став ініціа­тором і ведучим знакових  «Заньківчанських вечорів» у Львові — своєрідних творчих звітів визначних особистостей.

Однак український актор театру і кіно  Святослав Максимчук  служить не лише Мельпомені, а й давно  осідлав літературного Пегаса. Інакше і бути не могло, адже народився він того ж таки дев’ятого березня, як і наш Кобзар. І це вже доля його –  вірно служити і писаному слову. Завдяки феноменальній пам’яті та літературній майстерності  утвердився як автор цікавих і яскравих спогадів про родину, рідну Волинь, роки навчань та творчих шукань, про людські долі та цікаві постаті, з якими його зводило життя. І вилилися ці згадки, уже зі своїм упізнаваним літературним почерком в збірки есеїв “Мозаїка спогадів” та “Залишаюсь українцем”, презентація яких відбулася в Залі літературної слави.

Як зауважив голова Львівської письменницької організації, модератор творчого вечора Олесь Дяк, Святослав Максимчук знайшов свою нішу. Бо якщо в Європі майже вся література складається з есеїстики, то в Україні цей жанр перебуває в катастрофічному стані. І пан Святослав виконує поважну місію, присвятивши себе художній документалістиці.

Слово про літературний хист Святослава Максимчука тримали  перекладач Андрій Содомора, редактор літературного журналу “Дзвін” Юрій Коваль, письменник і громадський діяч Михайло Косів, ведучий літературно-мистецьких радіопередач Зиновій Суходуб, культовий поет Богдан Стельмах, Шевченківські лавреати – письменник Роман Горак і артист-заньківчанин Богдан Козак, доцент Львівської музичної академії імені Лисенка Яким Горак, український політик Ярослав Кендзьор, представники преси.

Пресслужба Львівської обласної організації НСПУ

DSCN0573=

One Response

  1. Богдан Дячишин

    Пора вже засвоїти ІСТИНУ, що Андрій Содомора не тільки перекладач…
    Андрій Содомора професор, автор 68 книг оригінальної прози, поезії і перекладів з грецької, латини та понад 550 літературно-критичних і наукових публікацій у періодиці, збірниках, антологіях.
    Богдан Якимович, який недавно відійшов за межу, сказав мені, що в Україні нема ПОЕТА рівного Андрієві Содоморі… Моя стаття про добірку віршів, які Богдан Якимович ще мав можливість прочитати і радив мені щось написати…